Час розплати для невеличкої північної країни настав - у буквальному сенсі. Парламент Ісландії ухвалив схему виплат Нідерландам та Великобританії. Таким чином ісландці компенсуватимуть провальну діяльність банку Іcesave.

Ця сага триває понад два роки, але нарешті близька до кінця. Історія ісландського банку Іcesave, з якого і почався відлік кризових проблем цілої Ісландії, відображає глобальну фінансову кризу у цілому. Банк вів свою діяльність у Великобританії та Нідерландах і пропонував клієнтам з депозитними рахунками високі відсотки. Але у розпал фінансової кризи в інвесторів почали закрадатися сумніви щодо стабільності банку, як і в цілому ісландської економіки. У жовтні 2008-го банк таки луснув. Вкладники, між тим, домагалися повернення своїх грошей. Врешті-решт вони їх отримали, але з балансу урядів власних країн, а не від Ісландії, де на референдумі ідею відшкодувань було відхилено 93-ма відсотками голосів проти.

Пом’якшення вимог

Рейк’явік Кількість вкладників банку Іcesave перевищувала кількість населення Ісландії - це 320 тисяч. Лише торік ісландська економіка почала демонструвати перші ознаки одужання, а з продажем майна збанкрутілого банку держава отримала більше грошей, ніж було прогнозовано. Втім, найголовнішим фактором, який уможливив знайдення компромісу з виплат, стало пом’якшення умов погашення боргу з боку Великобританії та Нідерландів. Все ж Рейк’явік поверне близько 4 мільярдів євро. "Гадаю дедалі більше людей зараз розуміють, що те, що сталося є результатом ігор пожадливих банкірів. Було б несправедливим змушувати страждати через це маленьку країну", - каже Джон Даніельссон, експерт Лондонської школи економіки.

Заявка на вступ

Влітку 2010-го Ісландія розпочала переговори з метою вступу до Європейського Союзу. Незважаючи на хороші передумови до вступу, проблема виплат Іcesave досі стояла на заваді прогресу на переговорах. "Євросоюз надсилав двозначні сигнали в питанні приєднання, - каже Даніельссон, - З одного боку у Брюсселі кажуть, що проблема виплат не була перешкодою, з іншого боку Лондон та Гаага погрожували блокувати вступ Ісландії у разі відсутності вирішення проблеми виплат", - нагадує експерт.

Після схвалення компромісного пакту парламентом його ще має підписати президент Ісландії. Водночас онлайн-петиція, яка закликає главу держави ветувати документ набирає дедалі більшої підтримки. Понад 30 тисяч осіб вже поставили свій підпис під нею. Та, на думку оглядачів, шанси накладання вето президентом є дуже низькими.