Бі-Бі-Сі: Висловлюється думка, що останні 10 років були досить складними у відносинах між Україною та Європейським Союзом, що було багато непорозумінь і обмаль успіхів...

ОШ: Головне, що було протягом усього часу - розуміння важливості Євросоюзу з боку України і розуміння Європейським Союзом важливості України. Для нас це не просто зовнішньополітичний вибір. Це значною мірою цивілізаційний вибір. З боку Євросоюзу, я б сказав - і це моє особисте сприйняття - є розуміння важливості України, але в той сам час розуміння можливого внеску України до ЄС є, на мою думку, неадекватним. Абсолютно очевидно, що стати самостійним і потужним гравцем на світовій арені Євросоюз навряд чи зможе, не маючи поміж своїх членів України.

Бі-Бі-Сі: Яким був головним результат саміту в Гаазі?

ОШ: Як на мене, цей саміт був дуже важливим, тому що він відбиває дуже продуктивну тенденцію, яка останнім часом надто помітна в розвитку наших стосунків з Євросоюзом - це прагматизм. Було зафіксовано намагання сторін посилювати свої відносини для того, щоб уникати появи нових розподільчих ліній в Європі. Важливим було питання щодо ринкового статусу України. Нам вдалося закріпити таке формулювання, де фіксується, що Україні має бути надано статус країни з ринковою економікою після того, як будуть виконані усі необхідні умови.

Бі-Бі-Сі: Чому України так необхідно мати цей статус? Що вона практично виграє?

ОШ: По-перше, це важливо з практичної точки зору, тому що цей статус і це визнання необхідні для врегулювання питань в рамках анти-демпінґового законодавства Євросоюзу. По-друге, безумовно це важливо з політичної точки зору.

Бі-Бі-Сі: Дуже багато пишуть і говорять про план дій, який був не затверджений на цьому саміті. Чому план дій між Україною та Євросоюзом є таким важливим?

ОШ: Як ви знаєте, Євросоюз будує стосунки з Україною, виходячи з так званої політики нового сусідства. Ми до цього поставилися дуже обережно, оскільки бачимо тут і певні можливості, але безумовно і певні недоліки. Хоча б через те, що ми хочемо уникнути ситуації, коли Україна буде зафіксована в своєму статусі сусіда. Ми бачимо там цілий ряд важливих елементів, які з точки зору України є абсолютно необхідно бачити в плані дій. По-перше, ми вважаємо, що результатом виконання плану дій - а він має бути короткотерміновим, на три роки - має бути перехід до нової, так званої посиленої угоди. Ми розуміємо, що зараз не на часі питання про укладення європейської угоди про асоціацію, але в той же час ми вважаємо, що результатом має бути саме посилена угода. Другим результатом має бути створення умов для встановлення зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом. Третє питання - це питання візового діалогу і перехід до безвізового режиму у стосунках між Україною та ЄС.

Бі-Бі-Сі: Очікують, що цей план дій буде затверджено у жовтні-листопаді цього року. Але ж це буде період, коли буде в розпалі буде виборча кампанія нового президента України. Чи може це ускладнити процес затвердження плану дій?

ОШ: Я, відверто кажучи, не бачу у цьому факторів, які б могли ускладнити завершення роботи. Залишилося достатньо обмежене коло питань, з яких ще треба досягти згоди. Але хотів би підкреслити, що серед цих питань є більш-менш технічні, але є й питання принципового характеру- це і посилена угода, і зона вільної торгівлі, і візовий діалог. Тут я не виключаю, можливо будуть потрібні консультації більш високого політичного рівня.

Бі-Бі-Сі: Європейський Союз пропонує Україні статус сусіда. Чому він так на цьому наполягає, в чому бачить позитивні сторони, і що в цьому не задовольняє Україну?

ОШ:На цьому етапі ми бачимо певну корисність у тих заходах, які передбачаються в рамках політики нового сусідства. Але в той же час їхня корисність залежатиме від того, наскільки вони наближають Україну до реалізації саме цієї стратегічної мети. Ступінь наближення залежить від включення у документ деяких принципових моментів. Чого ми абсолютно не хочемо там бачити, так це закріплення статусу сусіда - довічного, якщо хочете, сусіда Європейського Союзу. Це для нас неприйнятно. Все таки ми бачимо, що нам треба показати, що Україна буде додатною вартістю Євросоюзу.

Бі-Бі-Сі: Себто, доля України перебуває в її власних руках...

ОШ: З одного боку, вона в наших власних руках. Це безумовно і це головне. Але з іншого боку вона залежить від наявності саме стратегічного далегоглядного мислення європейський політиків, яке далеко не завжди присутнє в процесі розбудови відносин.

Бі-Бі-Сі: Питання реверсу нафтопроводу Одеса-Броди. Чи ускладнить воно діалог між Україною та Євросоюзом?

ОШ: Наскільки я знаю, рішення Кабінету міністрів не є прийнятим. По-друге, все це треба робити у практичному ракурсі. Тобто стратегічне рішення щодо використання нафтопроводу ніхто не відміняв. У той сам час уряд не може не рахуватися з ситуацією, коли нафтопровід є незаповненим. Тут також слід шукати відповідь на питання, яке ви порушили - у площині економічної доцільності того чи іншого проекту, чи доцільності тих чи інших економічних заходів.