З огляду на останні природні катастрофи, на кшталт повені в Пакистані, до учасників чергової конференції ООН з питань захисту клімату закликів не бракує. Неурядові організації вимагають досягти нарешті конкретних домовленостей. Рік тому на попередньому форумі в Копенгагені делегати з усього світу так і не змогли випрацювати договір із захисту клімату, який би замінив Кіотський протокол. Його дія закінчується 2012 року. Досі це єдиний документ, який на міжнародному рівні регулює обсяги викидів в атмосферу СО2.

Часу на роздуми більше нема

"І після провалу зустрічі в Копенгагені клімат не перестав змінюватися,- каже експерт з гуманітарної організації Oxfram Ян Ковальціг. - Щороку ми бачимо, як мільйони людей страждають внаслідок потепління, зростають голод і зубожіння". Союз екологічних організацій NABU вимагає створити "коаліцію доброї волі", яка б форсувала захист клімату, й більше не чекати на ті країни, які гальмують. У цьому зв'язку NABU піддав особливій критиці Сполучені Штати Америки.

З подібною заявою виступив і голова фракції "Союзу 90/Зелені" в Бундестазі Юрґен Тріттін. "У питанні захисту клімату на міжнародному рівні щось відбувається тільки тоді, коли всім показує приклад Європейський Союз. А ЄС бере на себе таку роль лише в тому разі, коли в цьому напрямку просуваються окремі країни, серед яких і Німеччина",- сказав Тріттін в інтерв'ю радіостанції Deutschlandfunk.

Можливий лише обмежений поступ

Починаючи від понеділка (29 листопада), впродовж наступних десяти днів у мексиканському Канкуні знову йтиметься про боротьбу з потеплінням на планеті. Мета - не допустити, щоб глобальне потепління перевищило два градуси. Учасники форуму, однак, налаштовані досить стримано й застерігають перед занадто великими очікуваннями. Інформаційне агентство dpa повідомляє з посиланням на німецькі урядові кола про можливий частковий поступ у певних питаннях, як, наприклад, захист лісів або надання допомоги країнам, що розвиваються, які вже відчувають наслідки глобального потепління.

"Мінімальний консенсус" Копенгагена передбачає створення фонду з надання негайної допомоги для подолання наслідків потепління. Учасники форуму пообіцяли виділити для цього впродовж наступних двох років 30 мільярдів доларів. За підрахунками експертів, починаючи від 2020-го року щорічна фінансова потреба зросте до 100 мільярдів доларів. У Канкуні йтиметься про оформлення цих обіцянок у конкретні угоди й про вдосконалення інструментів збирання коштів, оскільки виділення грошей з національних бюджетів продемонструвало в минулому свою крайню ненадійність.

Двосторонні домовленості й національні ініціативи

Також голова секретаріату Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату Крістіана Фігейрес не плекає занадто великих надій. Оскільки дискусії у великому колі показали свою вразливість, тепер набуває дедалі більшого значення домовленості між окремими країнами або на рівні державних груп на кшталт "Великої двадцятки", а також розроблення планів щодо захисту клімату на національному рівні. Фігейрес звертає увагу, зокрема, на Китай. П'ятирічний план цієї країни передбачає великомасштабне заощадження енергії й розбудову відновлювальних енергетичних джерел. 

На відміну від минулорічного саміту, на нинішньому форумі очікується вже не 120 державних й урядових лідерів, а лише близько 20 - переважно йдеться про представників країн Південної Америки.