Для подолання кризи центробанки всього світу накачують економіку дешевими резервними грішми. Якщо так триватиме й надалі, світ може накрити хвиля небаченої інфляції, побоюються експерти. Але в МВФ не переймаються.

«Переосмислити макроекономічну політику» - таку назву має меморандум провідного економіста Міжнародного валютного фонду Олів`є Бланшара, який перелякав фахову спільноту. Бланшар закликає індустріальні країни відмовитися від мети, за яку вони боролися протягом останніх десятиліть. А саме: довгостроково утримувати інфляцію на межі до двох відсотків. На думку представника МВФ, у кризових умовах не гріх допустити і чотири відсотки. Економіст запевняє, буцімто такий рівень інфляції не матиме негативного впливу на економіку. Натомість, переконаний Бланшар, відсоткові ставки за кредитами автоматично виростуть. А це має надати центробанкам ширший простір для варіювання облікової ставки, аби стимулювати активність фінансових ринків та, опосередковано, економіки. Нині, коли облікова ставка в єврозоні та у Сполучених Штатах близька до нуля, у розпорядників резервних фондів практично зв’язані руки, аргументує Бланшар.

«Нульові» грошові ін’єкції

Із цим твердженням категорично не погоджується провідний економіст Deutsche Bank Томас Маєр. «Розвиток ситуації останніми роками засвідчив, що кредитно-грошова політика може бути ефективною і за умов облікових ставок, близьких до нуля. Прямі грошові вливання та кредити для економіки - цілком придатні інструменти боротьби з рецесією», - переконаний Маєр.

Експерт міністерства фінансів Німеччини Крістіан Кастроп вважає цю ідею - послабити вимоги до рівня інфляції - небезпечною. «Багато індустріальних країн десятиліттями працювали над тим, аби приборкати інфляційні очікування, які робили безрезультатними численні спроби приборкати інфляцію. Я переконаний, що низький показник інфляції є підґрунтям для позитивного економічного розвитку. Я був би вкрай обережний і навіть не натякав би на те, що величезні борги багатьох держав, які накопичилися внаслідок глобальної кризи, можна частково зменшити за рахунок інфляції, а отже через здешевлення грошей», - застерігає експерт.

Здешевлення боргів

Справді, вищий рівень інфляції у довгостроковій перспективі може суттєво знецінити борги держави. Але ціна такого «приємного для урядовців побічного ефекту» може бути надто високою, попереджає Крістіан Кастроп. «Потрібно і надалі робити все можливе для консолідації, підтримання довіри до грошової одиниці. Якщо інфляційні очікування повернуться на рівень кінця 70-их – початку 80-их років, тобто до п’яти відсотків, то результат буде відповідним – у багатьох країнах тоді почалася тривала стагнація», - нагадує представник мінфіну.

Глава Федерального банку Німеччини Аксель Вебер ідею економістів МВФ назвав «безвідповідальною і шкідливою». А його попередник на посаді в інтерв’ю тижневику Spiegel згадав давню приказку німецьких банкірів: «Хто фліртує з інфляцією, того вона змушує одружуватися».