В Брюсселі починається засідання міністрів закордонних справ НАТО.

Напередодні засідання продюсер ВВС Богдан Цюпин говорив з міністром закордонних справ Грузії Екою Ткешелашвілі.

ВВС: Що ви очікуєте почути в Брюсселі?

Ека Ткешелашвілі: Тут важливо згадати про те, що ми вже почули після війни у серпні, після вторгення Росії в Грузію: у НАТО багато разів наголошували, що двері НАТО відчинені для Грузії й України, і що ця позиція НАТО не змінилася. Яке рішення буде прийнято у грудні – дуже важко передбачити, але я абсолютно переконана, що почнеться новий динамічний етап наших стосунків, Грузія та України матимуть усвідомлення того, що ми підійшли ближче до членства порівняно з тим етапом, на якому ми перебували дотепер. Отже, однозначно буде рух вперед. Якої форми він набуде – важко передбачити, але в тому, що буде динамічний прогрес, я впевнена.

ВВС: Але Україна й Грузія сподівалися, що цією формою буде ПДЧ. Чи означає те, що ви зараз говорите, що Грузія і, ймовірно, Україна вже не очікують отримати конкеретний результат у вигляді Плану дій щодо членства через позицію і сигнали, які ми отримуємо з Брюсселя й інших країни, особливо з Німеччини?

Ека Ткешелашвілі: Я думаю, наші стосунки з НАТО вже вийшли за рівень ПДЧ, який є просто технічним рішенням, дорожною картою для членства, і переросли у політичне рішення, яке у певному сенсі стало еквівалентом членства. Тому те, що зараз може статися, це оформлення цього нового розуміння наших стосунків, і це не обов’язково мусить бути форма ПДЧ.

ВВС: Після серпневої війни внутрішня ситуація у Грузії досить змінилася, посилилися проблеми з непідконтрольними грузинському уряду територіями. Як ця ситуація може вплинути на інтеграційні плани Грузії?

Ека Ткешелашвілі: Перш за все, логічно – те, що передбачено Договором з припинення вогню повинно виконуватися, повинна відбутися демілітаризація території, тисячі російських військових, які окупували грузинську територію, повинні її залишити...

Росія нічого не робить для виконання Договору, тобто зараз мир у Грузії є дуже крихким, ніхто не знає як і коли Росія продовжить свої дії щоб завершити те, що вона почала – вторгнення у Грузію. Тож для Європи питання не лише у Грузії. Те, як буде розвиватися ситуація у Грузії, буде сигналом і безпосереднім прикладом для усіх сусідніх країн. Якщо нам не вдасться просунутися вперед у виконанні договору про припинення вогню і ширше залучити Європу до вирішення цієї проблеми, тоді не лише Грузія, а й решта цієї частини Європи буде остаточно втрачена для Європи, будуть втрачені шанси енегретичної диверсифікації для Європи. І це означатиме, що Росія стане ще більш агресивною на цій території, а також у відносинах з країнами, які вже є членами ЄС і НАТО, але які не почуваються у повній безпеці через політику Росії... А така ситуаціяї, повірте мені, не може задовольнити не лише європейських політиків, але й громадян, яких турбує стабільність у Європі.

Бі-Бі-Сі: Але, можливо, зараз дехто прагне досягти такої стабільності, яка була під час “холодної війни”, коли була сфера інтересів Радянського Союзу, Москви, на якій Москва могла робити що їй заманеться, а Європа була впевнена, що з постачанням газу не буде проблем. Чи є зараз політики, які не заперечують проти існування такої системи?

Ека Ткешелашвілі: Я б сказала, що це політики, які відстали у часі й просторі. Я не думаю, що в них є політичне майбутнє у 21 столітті.

Бі-Бі-Сі: Україна і Грузія досить часто згадуються в одному реченні, коли йдеться про інтеграцію в НАТО і ЄС. Чи на вашу думку, цей тандем є дієвим – Україна допомагає Грузії, а Грузія - Україні?

Ека Ткешелашвілі: Це досить природній тандем для націй, які мають подібні прагненнями і відвагу діяти у відповідності зі своїм прагенням – бути незалежними у своєму розвитку, розвиватися як правові європейські держави. Наскільки ця співпраця може бути дієвою? Зараз не лише перед Грузієї, але й перед Україною стоїть багато викликів у зв’язку з Росією, в Україні люди також переживають не прості часи через російські дій та наміри. Отже грузинська підтримка Україні так само потрібна, як і українська підтримка Грузії – на шляху інтеграції з Європою, і у подоланні негативного впливу Росії...

Якщо ми поглянено на теперішні настрої в самій Росії – нещодавно відбувалися заходи з відзначення річниці голодомору, в яких брав участь і президент Грузії – то дуже дивно, як усе це сприймає Росія – як образу для себе. У цьому випадку гарно видно, наскільки сильно Росія асоціює себе із Радянським Союзом. Логічно це досить важко зрозуміти, але Путін дуже болісно реагує, коли засуджують ті серйозні злочини, що зробив радянський режим. Я думаю, це яскраво свідчить про загрозу, яка йде від Росії не лише для України і Грузії, але й для всієї Європи.

ВВС:Чи ви вже мали нагоду поговорити з новообраним президентом США Бараком Обамою?

Ека Ткешелашвілі: Я ні, але наш президент мав досить хорошу телефонну розмову.

ВВС: Чи ви знаєте, якою може бути позиція США на цьому самміті?

Ека Ткешелашвілі: Це дуже особливий момент для адміністрації США, коли теперішня адміністрація скоро складе свої повноваження, а нова ще не прийшла до влади, тому цей грудневий самміт не буде показником того, якою буде політика США щодо розширення НАТО надалі. Це ми зможемо зрозуміти дещо пізніше.