Сьогодні з ініціативи Сполучених Штатів має відбутися міжнародна нарада з питань запровадження нових, жорсткіших санкцій щодо Ірану за його чергову відмову припинити розробку ядерної програми.

Іранський комплекс збагачення урану в Натанці Архівне фото

Ця ініціатива викликана тим, що Іран не відповів на нову пропозицію шістьох держав – це постійні члени Ради Безпеки ООН: США, Велика Британія, Франція, Китай, Росія плюс Німеччина. Вони обіцяли Тегеранові відмовитись від впровадження нових санкцій ООН та інших ізоляційних заходів за однієї умови: якщо Іран заморозить процес збагачення урану, бо ця програма, як вважає Рада Безпеки, веде Ісламську Республіку до виготовлення ядерної зброї.

Від 2006-го року Рада Безпеки тричі ухвалювала економічні та інші санкції щодо Ірану і тепер уже підготовлено новий пакет каральних заходів. Одначе, Тегеран далі кидає виклик світовій спільноті, стверджуючи, що йому буцімто йдеться про мирний атом, а не про бомбу. Ніхто в ООН не йме віри цим запевненням. Цитуючи історика Тараса Гунчака, професора Ратгерського університету, в ООН «дурних нема, усі переженились».

Пропозиція «Замороження санкцій в обмін на замороження збагачення урану» не спрацьовує

У четвер 7 серпня має відвідати Тегеран представник Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ). Це Олі Хайнонен, заступник директора МАГАТЕ, відповідальний за інспекційний нагляд над іранською ядерною програмою.

Мохамед Ель Барадей, директор Міжнародної агенції з атомної енергії, відмовився подавати інформацію про мету поїздки. Зі свого боку, Іран, ухиляючись від прямої відповіді на послання шести держав, задекларував «готовність розпочати формальні переговори» з Хавієром Соланою, координатором зовнішньої і безпекової політики Європейського Союзу. Солана в даному випадку репрезентує шістку держав. Ці держави підкреслюють, що формальні переговори можуть розпочатися, але не раніше, ніж після того, як Іран заморозить програму збагачення урану.

У американських спостерігачів створюється таке враження, що це така собі дипломатична гра з боку Ірану. Як уважає Уільям Кристолл, редактор консервативного журналу «Уїклі Стандарт» і оглядач «Нью-Йорк Таймс», Тегеран явно прагне виграти час, поки він збагатить достатню кількість урану для виготовлення бомби, щоб поставити світ перед довершеним фактом. З одного боку – пропонує переговори, що нікуди не ведуть, з другого – погрожує перекрити Ормузьку протоку в разі застосування сили щодо них. Президент Буш попередив, що хто б не став наступним президентом, Сполучені Штати не можуть допустити, аби Іран, країна – спонсор міжнародного тероризму, заволодів ядерною зброєю.