Голосування відбулосz після кількаденних дебатів.

За документ проголосували 103 депутати, проти - 88.

У ньому, зокрема, скорочено (у порівнянні з проєктом, підготовленим попереднім урядом) видатки на закордонну гуманітарну допомогу, до одержувачів якої належить і Україна.

Зменшено заплановані витрати на оборону (на Міноборони - на 21 млрд крон та в інших розділах на 0,8 млрд крон, тобто Чехія витрачатиме на цю сферу близько 2,07% ВВП), на канцелярію президента республіки, Мінкультури та деякі інші статті.

Натомість збільшено видатки на соціальні програми, що відповідає передвиборчим обіцянкам владної коаліції. В уряді це назвали інвестиціями, спрямованими на зростання, та коштами, які дозволять знижувати ціни на електроенергію й більш гідно платити державним службовцям. Більше отримає і сфера спорту.


«Проєкт бюджету на цей рік є повним, справедливим і реалістичним, який не приховує стан державних фінансів», - заявила міністерка фінансів Алена Шиллерова, обвинувативши попередній уряд у великому дефіциті

Документ має підписати президент Петр Павел, який раніше сказав, що не ветуватиме його, хоча критикував, зокрема, за недостатні, на його переконання, витрати на оборону.


Торік Чехія отримала з бюджету та фондів Євросоюзу на 77,9 мільярда крон більше, ніж внесла до них. У 2024 році країна також залишалася «чистим одержувачем» коштів з бюджету ЄС.