Про це заявили президенти Чехії і Латвії Петр Павел та Едгарс Рінкевичс після переговорів у Ризі, повідомляє Укрінформ.

«Ми в Європі поки що не впевнені, які саме цілі цієї операції на Близькому Сході. Ми чули, що йдеться про знищення іранської ядерної програми, іранської балістичної програми, а деякі аналітики кажуть, що третьою метою є зміна режиму. Але це не було підтверджено. Саме тому ми не можемо бути впевнені, яким є кінцевий військовий результат цієї операції», - сказав чеський лідер, згадавши заяви президента США Дональда Трампа про те, що операція майже досягла своїх цілей.

На думку Павела, Європа в цій ситуації має продовжувати тиск на Іран, щоб змусити його погодитися на перевірки ядерної програми, укласти потенційно нову угоду з МАГАТЕ щодо контролю за об’єктами, а також працювати з країнами регіону, щоб стабілізувати ситуацію після активної фази конфлікту.

«Продовження війни не відповідає інтересам Сполучених Штатів, Ізраїлю, країн регіону, а також Китаю та азійських держав, оскільки всі вони зазнають впливу від нестабільності на ринку, особливо щодо газу та нафти. Для Європи ж стабілізація ситуації має першочергове значення не лише через вартість нафти і газу, а й через те, що нестабільність може призвести до нової хвилі міграції. Саме тому всі ми маємо тиснути на сторони, щоб вони сіли за стіл переговорів і стабілізували ситуацію», - підкреслив глава чеської держави.

За словами Павела, цей конфлікт матиме прямий вплив на Європу, тому в ЄС необхідно обговорити його наслідки і їх подолання.

Зі свого боку Рінкевичс назвав проблемою те, що ЄС потрібно досить багато часу, щоб зібратися, обговорити стратегію і знайти спільну позицію.

«Я вже почав працювати над тим, щоб домовитися, як Європейський Союз має одностайно, через дипломатичну службу, реагувати на цей конфлікт і координувати дії з огляду на обставини. ...Зараз ми перебуваємо в ситуації, коли можемо лише говорити з лідерами країн регіону та працювати у трансатлантичних форматах, щоб забезпечити деескалацію конфлікту, використовуючи дипломатичний і політичний тиск на Іран щодо його ядерної програми та програми збагачення урану. Ми працюємо з іншими країнами регіону, щоб знайти дипломатичне вирішення цієї ситуації», - сказав латвійський лідер.

Він зазначив, що «Європа не була залучена тоді, коли Сполучені Штати та Ізраїль ухвалили рішення про початок військової операції,.. і рано говорити, чим вона закінчиться».


За словами Рінкевичса, війна на Близькому Сході знову продемонструвала, що у дипломатичній і політичній сфері Євросоюзу потрібно реформувати процедури, і ЄС сприйматимуть серйозно лише тоді, коли він стане сильнішим - технологічно та у військовому плані.

Президент Латвії констатував, що «своєрідний романтичний період 1990-х років» завершився і вже ніколи не повернеться, натомість світ повертається до епохи зіткнення різних цінностей, спроб застосовувати силу та ігнорувати міжнародне право. Для малих країн це дуже небезпечно.

«І єдиний спосіб вижити — це працювати разом у регіональних форматах і намагатися максимально підтримувати міжнародне право… Сьогодні у нас значно більше друзів, у нас є історичний досвід, який багато чого нас навчив, і ми бачимо, що навіть країни, які перебувають у значно слабшому становищі, як Україна, продовжують боротися, і це велике натхнення для нас», - підсумував Рінкевичс.