Чи буде Бухарестський самміт НАТО саммітом розширення? Чіткої відповіді на це питання міністри закордонних справ країн Північноатлантичного Союзу так і не дали. Це означає, що Албанія, Македонія та Хорватія, які подали свої заявки на вступ, чекатимуть на відповідь до самого самміту.

Так само міністри, які збиралися сьогодні в Брюсселі, нічого не вирішили щодо України і Грузії. Ці країни очікують від НАТО запрошення долучитися до Плану дій для членства.
 

 
(NATO Photo)
Ця нарада міністрів закордонних справ країн НАТО була присвячена головному питанню – розширенню. Але закінчилася безрезультатно. Членство Албанії та Хорватії ніби погодили, а от із Македонією складніше.

Виринула стара проблема: Греція не хоче визнати цю країну під цією назвою, бо вважає, що вона натякає на її територіальні претензії до Афін – на регіон на півночі Греції, що теж зветься Македонія. А пропозиції Греції додати до назви сусідньої країни прикметники «Нова» чи «Верхня» Македонія відкинула.

Останні розширення НАТО відбувалися за регіональним принципом, коли до Північноатлантичного Союзу запрошували відразу декілька країн одного регіону. Тож тепер Албанія і Хорватія побоюються, що суперечка навколо Македонії може затримати і їхній вступ.

Про Україну й Грузію нічого не вирішили

Іще складніше виглядає ситуація з Грузією і Україною. «Розглянули, але не вирішили» – такою формулою відповів Генеральний секретар НАТО Яаап де Хооп Схеффер на запитання, чи отримають ці країни запрошення приєднатися до Плану дій для членства.

«Жодного рішення не ухвалили. Була дискусія. Ви знаєте принципи: двері НАТО відчинені, і хто пройде в ці двері, будуть вирішувати члени НАТО, і тільки вони».

Згадка про те, що розширення НАТО вирішують самі члени цього союзу, але не інші держави, пов’язано з тим, що Росія різко протестує проти вступу України й Грузії до НАТО і намагається донести цю думку до європейських членів НАТО, які більш схильні зважати на позицію Росії.

Україна і Грузія подали заявки на приєднання до Плану дій для членства, але в обох складна внутрішня ситуація. Поки в Києві точиться сувора боротьба за владу, більшість населення не підтримує ідею зближення з НАТО. У Грузії переважна більшість за таке зближення, але гостро стоїть проблема сепаратизму; крім того, в європейських столицях іще не забули розгін демонстрацій опозиції в листопаді.

Проти підвищення статусу стосунків із НАТО України і Грузії виступають Німеччина, Франція, Іспанія, Бельгія, Нідерланди і Люксембург. Сполучені Штати, балтійські країни, Польща і Велика Британія підтримують їхнє зближення з НАТО.

Чия позиція переможе, буде видно на самміті Північноатлантичного Союзу, що розпочнеться вже за кілька тижнів. Адже це, як і всі інші рішення, НАТО ухвалює лише консенсусом.