Таких країн – 16, і поряд з Марокко, Лівією та іншими до їх складу входить і Україна.

Не так давно Європейська Комісія проголосила нові ініціативи, які спрямовані на подальше поглиблення Європейської політики сусідства і цей захід є першим, в рамках якого обговорювався саме цей інструмент співпраці Євросоюзу з третіми країнами. До речі, спостерігачами на ньому були присутніми і представники Білорусії, Сирії та Лівії, з якими у Європейського Союзу достатньо складні відносини.

У вступній промові європейський комісар Беніта Ферреро-Вальднер детально розповіла про пропозиції Європейської комісії. Це – економічна інтеграція на базі угод про зону вільної торгівлі, мобільність, що стосується спрощення візового режиму, енергетика та фінансова і технічна допомога. І якщо взяти кожну з цих пропозицій, то виявиться, що Україна вже має ці елементи, зокрема, вже підписана угода про спрощення візового режиму та меморандум про взаєморозуміння в енергетичній сфері, чи вже працює над ними.

Для нас основна увага – це двосторонні стосунки між Україною та ЄС і посилення пришвидшення конструктивної роботи над укладенням нової двосторонньої угоди на заміну угоди про партнерство та співробітництво. ЄПС як визначено було президентом України ще у 2005 році не може бути об’єктивною базою для двосторонніх стосунків між Україною та ЄС.   Роман Шпек

Зокрема, це стосується зони вільної торгівлі, яка є одним з ключових елементів нової посиленої угоди між Україною та ЄС. Офіційній переговори з цього питання розпочнуться відразу після вступу Києва до Світової організації торгівлі. То що ж нового у нових пропозиціях Єврокомісії для України? З таким запитанням я звернулася до голови місії України при Євросоюзі Романа Шпека, який взяв участь у цій конференції.

Роман Шпек: Ці пропозиції є корисними та новими для інших країн сусідів ЄС – Молдови, Грузії, Вірменії, це східного виміру, і можливо країн північної Африки. В принципі Україна не бачить для себе нової доданої вартості в цій політиці – все, про що говориться, зокрема, зона вільної торгівлі – вона передбачена була для України в рамках угоди про партнерство та співробітництво, а для країн північної Африки – в рамках барселонського процесу. Це не є щось нове. Візовий режим – Україна угоду вже уклала, Росія, яка не є членом ЄПС вже давно уклала таку угоду, а ті країни, які є членами ЄПС, ще не отримали такої можливості. Диференціації, як такої, ми не бачимо.

Бі-Бі-Сі: Якою є позиція України взагалі стосовно Європейської політики сусідства?

Роман Шпек: Позиція України є добро відомою і серед країн-членів ЄС та ЄК, що для нас основна увага – це двосторонні стосунки між Україною та ЄС і посилення пришвидшення конструктивної роботи над укладенням нової двосторонньої угоди на заміну угоди про партнерство та співробітництво. ЄПС як визначено було президентом України ще у 2005 році не може бути об’єктивною базою для двосторонніх стосунків між Україною та ЄС.

Україна може сприймати об’єктивною тільки таку політику, яка розглядає Україну як невід’ємну частину Європейського континенту з всіма висновками, які з цього випливають. Ми дійсно готові використовувати ті інструменти, які дає ЄПС як тимчасові інструменти, заходи для поглиблення, прискорення нашого двостороннього співробітництва і ці інструменти ми хочемо використовувати в рамках двостороннього співробітництва, двостороннього діалогу, а не багатостороннього співробітництва.

Бі-Бі-Сі: Через десять днів в Києві відбудеться самміт Україна-ЄС, на якому також буде обговорюватися прогрес у переговорах стосовно нової посиленої угоди. Саме цей документ, а також результати парламентських виборів і будуть визначати подальший формат співпраці України та Європейського Союзу.