Криворізький блазень не бажав їхати до Бучі, але у нього не залишалося іншого вибору. Смертельний переляк в очах цього створіння був викликаний не жертвами російського терору та зруйнованими вулицями. Його тваринний страх походив від того, що він повинен був зробити після свого повернення до підземелля, в якому він переховується. Та виходу у нього вже не було.

«Розстрільний» список, у вигляді указу про «переговори» із Кремлем, який це примітивне та ідіотичне створіння підписало після повернення з Бучі, виявилося «розстрільним» й для нього самого. Й тільки зараз цей криворізький квартальний це збагнув. Та виходу із цієї пастки, ані для Зеленського, ані для всіх тих, кого він вніс до того списку вже немає.

Після кривавого божевілля на околицях Києва, на криворізького квартального впало інше «нещастя» - знищення та затоплення «Москви». Президент «криворізького кварталу» не вимовив ані слова про знакову перемогу військових України, які здійснили цей подвиг. Вже, фактично, жодних сумнівів, що цьому примітивному створінню не казали нічого щодо підготовки тієї блискучої операції. Зараз можна стверджувати, що криворізький блазень віддав наказ на заборону подальших ударів по кораблях агресора.
Але, страшна та пекельна машина була вже запущена на повну потужність. Домовленості між двома членами «Нормандської» банди – Єрмаком та Козаком, повинні бути виконані. А якщо ні, тоді Кремль та Луб’янка, майже, поза сумнівом, погрожували оприлюднити публічно ті домовленості. Смертельно перелякане криворізьке створіння ті домовленості й виконує. Ось що погнало його до Бучі, щоб сховати істинні злочинні наміри та домовленості.

За тиждень до 24 лютого 2022 року, перелякане криворізьке створіння опинилося на самому півдні України. Там проводилися навчання по відбиттю потенційного російського наступу з Криму. А через тиждень російські війська, як на марші, без будь-яких перешкод, за лічені години вже окупували Каховку та велику частину Запорізької області – від Енергодару до Бердянська. Майже без спротиву. Через декілька днів, також, майже без спротиву, впав Херсон.

Зараз, немовби, як сніжна лавина, відкриваються жахливі подробиці щодо виходу путінської армади з Криму та, майже, миттєвого захоплення Таврії. Всі засоби захисту – від артилерії до танків, були демонтовані. Як стверджують, дві українські бригади, які повинні були захищати південь, були перекинуті у невідомому напрямку. Мінні поля були знищені. Це все трапилося відразу, як Зеленський покинув навчання. Такі злочини не могли трапитися без його наказу – усного, або письмового. Шлях до небаченої трагедії Маріуполя був відкритий.

Коли на початку вересня 2014 року, член антиукраїнської коаліції та соратник Путіна по тій коаліції Порошенко, з’явився на околицях Маріуполя, щоб подивитися, як мешканці міста риють окопи, йому зателефонував кремлівський монстр. Скоріш за все, він вимагав від Порошенко здачі Маріуполя. Тоді його соратник Порошенко відмовив не тому, що не бажав, а тому, що побачив, що маріупольці місто не віддадуть. Так воно й трапилося. Лише через декілька днів, за наказом Путіна, по Маріуполю був нанесений страшний ракетний удар. Після, майже, восьми років від того часу Маріуполь у руїнах, а Путін вимагає вже від іншого члена «Нормандської» банди – Зеленського, здати Маріуполь.

Якщо криворізький покидьок, як виглядає, віддав на поталу, майже, весь південь, то чому він повинен залишити Маріуполь Україні? Саме тому, він та його зграя в останній стадії агонії. Маріуполь – це не Іловайськ, не Дебальцево й не Донецький аеропорт. Маріуполь – це вирок та кінець для цього фундаментально обмеженого та смертельно переляканого криворізького блазня. І він це зрозумів. Тому й кинув місто напризволяще, тим самим підписавши собі вирок.

Захисники міста все зрозуміли. Саме тому вони прямо назвали прізвища – Арахамія та Подоляк. Можливо, вони не знають страшної правди. Та вони точно назвали прізвища двох покидьків та мерзот, коли сказали їм приїхати до міста. Хоча блискуче знали, що ті дві істоти до Маріуполя не поїдуть, якби Подоляк не верещав протилежне.

А передостання стадія агонії криворізької істоти полягала в тому, що він заявив про те, що Маріуполь буде звільнений військовим шляхом. Одразу після того, його соратник по «переговорах», кривавий монстр Путін віддав наказ замурувати Азовсталь. Так кремлівський монстр, можливо, того не бажаючи, замурував свого нового соратника - Зеленського.

Вже найближчими днями для криворізького блазня все вирішиться. Й він знає про це. Його гидотна камарилья, всі члени його «розстрільного» списку після того будуть втікати з України. Навіть можна сказати дату, коли почнеться їхня втеча. А сам президент «криворізького кварталу» буде втікати пізніше. Скоріш за все, до Туреччини. Дату також вже можна, з великою ймовірністю, вказати. Їх знайдуть всіх, або, майже всіх.

Трибунал наближається. Військовий. Як дарма криворізький блазень сказав, що так, як Медведчук був у військовій формі, коли його схопили, то на нього чекає військовий трибунал. Зеленський, ти сам собі підписав вирок. На тебе ж моторошно та гидко дивитися, коли ти дозволяєш собі одягати форму українського військового.