Відповідь на головне питання: «Навіщо США продовжують абсолютно безглузді переговори із Кремлем щодо СТАРТ-3?», може бути лише одна: «Білий Дім не мав та немає жодних ілюзій щодо істинних намірів Путіна і хоче максимально змістити стратегічний баланс після краху цього Договору на користь Сполучених Штатів».

Кремль цю стратегію чудово розуміє. Відавати, фактично, останню перевагу Росії в нинішньому глобальному силовому розкладі – це вкрай занадто навіть для кремлівських проектувальників. СТАРТ-3 був їх величезним успіхом та великою поразкою для США. Обама та його люди свідомо йшли на програш у Празі у 2010 році. Тоді бушувало «перезавантаження». Зараз Путін робить все для перемоги Байдена, щоб знову повернутися до чергового «перезавантаження», але вже на ще більш вигідних для Кремля умовах.

Десять років тому, на переговорах із Москвою, делегацію США очолювала страхітлива Роуз Гьотемьоллер. Та, дійсно страшна персона, декілька років поспіль очолювала російське представництво крайнє лівого Фонду Карнегі у Москві. Що вона «досягнути» на важливо життєвих переговорах із Росією – абсолютно зрозуміло. Так і народився СТАРТ – 3.

Але, Гьотемьоллер, хоч й очолювала ті злощасні та ідіотичні переговори, була лише керівницею американської делегації. Прямі накази отримувалися безпосередньо від Хілларі Р. Клінтон, якою безпосередньо керував Барак Хуссейн Обама. Вже тоді існувала анти-українська коаліція вищого рівня, яку очолювали особисто два соратники та союзники – Обама та Путін. А Гьотемьоллер ще у 2007 році публічно написала, що вона проти вступу України до НАТО. Учениця тієї особи – Б. Маронкова – ось вже, як декілька років, в Україні та «допомагає» Україні «вступити» до НАТО. Повний морок.

СТАРТ-3 дав величезні стратегічні переваги Кремлю, Путіну та Медведєву. Стратегічний баланс у тій частині вирішальних та найбільш небезпечних і смертоносних озброєнь потужно змістився на користь Москви. Так чому зараз Кремль повинен від цього відмовлятися? Відмовлятися від того, що у нього ще, по суті, й залишилося. Жах, який поглинув Москву після розірвання Вашингтоном ДРСМД, дійсно, був неосяжним. Втратити ще величезні переваги щодо балістичних ракет стратегічного призначення, значить визнати, фактично, капітуляцію у цій сфері із наслідками, що зараз вкрай важко навіть й спрогнозувати.

Але, це мілітарно- стратегічні розрахунки Кремля та його керманичів. Всі ці брудні ігрища Москви навколо СТАРТ-3 мають єдину політичну стратегічну мету. Вони чекають та б’ються за перемогу їх креатури – Сплячого Джо. Саме тому всі кремлівські чинники, які хоч якимось чином дотичні до переговорів та консультацій із США, мають єдине надзавдання: схилити адміністрацію Трампа до продовження дії СТАРТ-3, маючи в голові уяву про перемогу Байдена.

За декілька днів до консультацій у Хельсінкі, Лавров заявив, що доля СТАРТ-3 вже вирішена. Його чекає теж саме, що трапилося із іншими договорами, з яких вийшли США за президенства Трампа. Абсолютно правильно вийшли. Та Лавров лякав своїми просторікуваннями не заради збереження СТАРТ-3, а заради допомоги Джозефу Байдену. І одночасно він та інші вищі російські дипломати вимагали від США відмовитися від розміщення систем ПРО, в першу чергу, в Європі. Це те, що зробив Обама за декілька місяців до підписання СТАРТ-3 із Медведєвим у чеській столиці.

Білий Дім все це знає. Так навіщо витрачати великі кошти на відправлення делегацій на чолі із Маршаллом Біллінгслі через Атлантику, розуміючи всю безглуздість цього «стратегічного» дійства? Китай включити до складу переговорників не вдасться. Це було зрозуміло від самого початку. Щось запропонувати Москві дійсно прийнятне? Москві нічого не потрібно, окрім пролонгації. Виставити Москву, як недоговірну? Це абсолютно неадекватний підхід. Відповідь дійсно лише одна і вона вказана на початку статті.

До краху СТАРТ-3 залишилося лише чотири місяці. Рятувати те, що абсолютно неадекватне – дійсно божевільне зайняття. Та Дональд Трамп зовсім не божевільний. Чотири наступні роки це доведуть.