У вересні 2014 року, на «112 каналі», я сказав, що після підписання «мінської» угоди проллеться багато крові. У ведучої сталася справжня істерика і вона волала у студії, що їй потрібен «мир». Я і ніхто тоді, шість років тому, не знав, скільки багато української крові проллеться. Мої страшні прогнози виявилися вельми райдужними. Наразі вбитих – десятки тисяч, поранених – сотні тисяч.

5 вересня 2014-го року Порошенко був на саміті НАТО в Уельсі. Перервав засідання, він вистрибнув на галявину та оголосив, що підписаний «Мінськ-1». Про це йому доповів Кучма. Керівники НАТО були у шоці. Там, в Уельсі, вони готувалися дійсно допомогти Україні. То була, можливо, остання можливість. Зараз у НАТО вже навіть не «смерть мозку», а набагато страшніше. Через два тижні, 19 вересня 2014-го, був підписаний «Мінськ-2».

«Нормандська банда», як виглядає, почала утворюватися навесні 2014-го, ще до приходу Порошенко на Банкову. 6 червня 2014-го, «Нормандська банда», або анти-українська коаліція нижчого рівня, була офіційно утворена. «Нормандська банда» - коаліція по знищенню України і не тільки України. «Мінськ-1» та «Мінськ-2» стали кривавими інструментами того, запланованого у Нормандії, знищення.

23 серпня, найвірніша соратниця полковника КГБ Путіна, колишня головна комсомолка ГДР Меркель примчала до Києва. За один день до Дня Незалежності. Щоб цю незалежність знищувати. Тоді в Іловайську лилася українська кров. Меркель із Порошенко – два ключових члена антиукраїнської коаліції - про все домовилися. 26 серпня 2014 року «Нормандська банда» - Порошенко, Путін, Меркель, Олланд, зустрілася у Мінську. Шлях до «мінських» кривавих злочинів був відкритий.
Я навіть і не читав тих кривавих та злочинних паперів. Наслідки були повністю передбачені – поразка та катастрофа для України. Невідомі були лише масштаби безумного геостратегічного дійства.

На початку грудня 2014-го, член анти-української коаліції В.Чалий верещав, що «над Донбасом незабаром яскраво засяє сонце». Через пару тижнів на Донбасі розпочалися небачені до того криваві бої, а сам В. Чалий вже готувався до «втечі» до США. Злочини «Мінську-1» та «Мінську-2» були приречені. Так воно й сталося. Після погрому української армії біля Дебальцево, «президент миру» Порошенко підписав у лютому 2015 –го «Мінськ - 3». Прямо кажучи, капітуляцію України. Текст писали головна комсомолка ГДР Меркель та полковник КГБ Путін.

Та, фактично, член антиукраїнської коаліції Порошенко капітулював двічі – приблизно наприкінці 2016-го, коли програв так зване «АТО», та наприкінці 2018-го, коли програв так зване «ООС». Дати можуть бути не повністю точними, але страшні та безумні результати – ні.

Кремлівський монстр діяв за стандартним законами силової політики. Він хотів досягнути щодо України того, про що мені сказали влітку 2016 року. Донбас – це лише один із елементів цього наджорсткого дійства, коли історія повернулася. Але, всі «мінські» злочини не досягли б такого страшного рівня, якщо не існувало б вищого рівня анти-української коаліції – Путін – Обама. На руках Обами, Байдена, Керрі, Райс, Нуланд, Йованович дуже багато української крові. Нуланд та Йованович були ключовими у примусу України до програшу. Саме України. Путінського партнера по злочинній «Нормандії» - Порошенко, ні до чого примушувати не треба було.

Вже жодних сумнівів у тому, що з Україною планувалося покінчити відразу після виборів у 2016-ому. Вся пекельна машина від Вашингтону до Києва й до Москви працювали на перемогу їх ставлениці Хілларі Р. Клінтон. За деякими повідомленнями, Нуланд планували призначити державним секретарем в уряді Злодійкуватої Хілларі. Після перемоги Дональда Дж. Трампа Нуланд втекла з Держдепу. Але її та всіх інших все рівно знайдуть, рано чи пізно, Краще, щоб раніше.

Порошенко, як ключовий член антиукраїнської коаліції, підтримував та продовжує підтримувати злочинний «Мінськ» абсолютно свідомо. Фундаментально обмежений, глибинно примітивний «президент криворізького кварталу» - Зеленський не розуміє нічого. Не тому що не хоче, а тому ще не може абсолютно. Він, Зеленський, як і Порошенко, також програв війну. Програв війну миттєво, як тільки опинився на Банковій. Не міг не програти. А витягування з політичних могил політичних трупів – товариша Кравчука та сталініста Фокіна, це лише конвульсії програшу, яких н уникнути.

Кремлівський диктатор чекає. Чекає на перемогу Сплячого Джо, партнера по антиукраїнській коаліції вищого рівня. Стратегічна ситуація для Путіна та його кліки, дійсно, унікальна. Москва може найближчим часом встановити тотальний контроль над Мінськом. Як виглядає, Путіна дав білоруському диктатору час для поновлення контролю над країною. Після чого білоруський монстр особисто приповзе до Кремля та підпише анексію. Майже співпадає із шостою річницею «Мінського» злочину.

Зрозуміло одне, шо всі, хто будь-яким чином був та є причетним до кривавого «Мінську», підуть під трибунал. Іншого в історії не було й не буде.