США почали реально перекроювати стратегічну мапу Європи. Скоріше, правильно казати, що почали будівництво нової архітектури в Європі на місті тієї, що впала.

Рік тому з’явилася ідея щодо «Форту Трампа» у Польщі. 12 червня 2019 року, президенти США та Польщі у Білому домі підписали декларацію про розміщення американських сил на польській землі. Поза рамок НАТО. Й що головне – американськи сили будуть переведені до Польщі із Німеччини. Це вже не сигнали Меркель та цілій ФРН, це реальні дії, в тому числі, на ізоляцію Німеччини. Це треба було робити відразу, як Трамп став президентом.

1000 американських військових. Це надзвичайно мало, надзвичайно. Але, треба буде чекати не на реакцію Кремля, а на його дії. Те, що Путін у люті – це нічого не сказати. Реальне наближення армії США до російських кордонів – це не жарт. Майже точно, Путін із своєї зграєю був приблизно у такому самому стані люті, коли планувалося масштабне розміщення американської архітектури ПРО у тій самій Польщі та Чехії. Але, до влади прийшов Обама й Чехія залишилася без ПРО взагалі, а у Польщі реалізується ерзац-версія.

Тепер Трамп вже не відступить. Всі його слова про майбутню дружбу із Москвою – абсолютна та порожня балаканина. Зараз головне – це питання часу. Хто швидше буде спроможний заповнити стратегічний вакуум на уламках колишньої європейської безпекової архітектури?

Два роки тому президент Трамп, виступаючи в центрі Варшави, задав вирішальне питання: «Чи є воля у Заходу вижити?». У поляків така воля є. Дональд Трамп це відчув і він прийшов на допомогу тим, хто хоче вижити. А що буде з іншими членами «Вишеградської групи» - Чехією, Словаччиною, Угорщиною? Що буде з прибалтійськими країнами? Чи є у них така сама воля, як у поляків? Вельми сумнівно, хіба що у литовців та зараз у латишів.

«Санітарний кордон» вздовж західних кордонів України зачинився. Тепер в дію вступає фактор стратегічного часу. Та, так звана «порогова», або «гранична стабільність» України, що утворилася у 2014 році, рухнула. Ситуація стала, майже, катастрофічною, коли навколо України замкнулося кільце після захоплення Кремлем влади у Молдові.

Соратник Путіна – Порошенко, програв війну на початку 2018 року. Програв свідомо, але ситуація, або, скоріш за все, домовленості, стримували від подальшої експансії Кремль та Путіна. Криворізьке створіння Зеленський вже програло війну на другий тиждень перебування на Банковій, куди він із своєю ідіотською гоп-компанією не збирався заходити взагалі.

Після підписання Вашингтонської Декларації Трампа – Дуди Путін буде діяти. Його вже не зупинить ніщо. Якщо його не зупинили на протязі останніх п’яти років, так зараз його тим більше ніхто зупиняти не буде, і в першу чергу, на українському напрямку. Його соратник – Порошенко, зробив все, аби цей момент настав. Найбільш страшне, як виглядає, що зробив Порошенко, так це, що він відкрив шлях для криворізького клоунського створіння, який вже програв війну, але у набагато страшніших умовах.

Доля Зеленського вже вирішена. Дональд Трамп це знає. Кремлівський монстр це також знає. Але, доля того криворізького квартальщика вже нікого в Україні не повинна хвилювати. Зараз коли «Форт Трампа» впритул наблизився до «форту Путіна», між ними лише Україна. Хто першим встигне ввести свої армади на українську землю – Трамп чи Путін? А якщо вони вже домовилися? Якщо це так, тоді «Осака» вже нікому не потрібна.