США, і це вже не викликає, майже, жодних сумнівів, зазнають поразки у Сирії. Стратегічної та катастрофічної. Трамп та його адміністрація так і не спромоглися, навіть, на підготовку мінімалістської стратегії щодо Сирії.

Як і планувалося майже два роки тому, після початку російської операції у Сирії, Кремль бажав знищення будь-якої опозиції режиму аль-Асада, а потім – утворення комплексу умов, за якими так званій «західній коаліції» на чолі із США, не залишалося нічого іншого, окрім принизливого приєднання до союзу на чолі із Путіним для боротьби із ІДІЛ.

Вашингтон так і не спромігся заявити, або не зрозумів, що треба було заявити про те, що виключно знищення кривавого режиму аль-Асада є основною метою американської стратегії щодо Сирії, яка повинна була бути досягнута всіма методами, включаючи військові.

Кремль та Путін ніколи не приховували, й робили це абсолютно вірно, що їх стратегічною метою було, є й буде залишатися збереження існуючого режиму в Дамаску. Саме існування режиму аль-Асада й відкриває інші стратегічні можливості для сучасної близькосхідної стратегії режиму Путіна.

Про це заявлялося нескінчену кількість разів. Зараз, схоже, залишається лише спостерігати про переможну ходу союзу Росії – Ірану – Сирії - Хезболли та, майже, їхніх союзників – Туреччини та Катару, на сирійській території.

Наприкінці тижня відбулися дві події, які, як можна стверджувати, майже остаточно відкрили шлях до перемоги для союзу Москви – Тегерану- Дамаску.

Перша, сили аль-Асада вийшли на кордон із Йорданією, повністю поновивши свій контроль над неймовірно важливою, стратегічною територією. Поновлення асадівського контролю над тими територіями відбулося саме в тих зонах, які були визначені Москвою та Вашингтоном, як «зонами деескалації». Це відверте приниження Білого Дому та Трампа особисто. Шляхи до прямого залякування та погроз Ізраїлю та Йорданії відкриті. Що Джаретт Кушнер знову поїхав на Близький Схід домовлятися про «мир»? На чиїх вже зараз умовах?

Майже одночасно, війська аль-Асада зайняли стратегічні позиції в області Хомс та впритул наблизилися до оплоту ІДІЛ, що там знаходиться. Це звучить, як майже неправдоподібно, але сили аль-Асада разом із союзниками, лише за останні декілька днів, поновили на 250 % свій контроль над територіями, які належали ІДІЛ та іншим неурядовим формуванням. Все йде, майже, точно за сценаріями, які я передбачав, як мінімум рік тому. Але ж тоді в Білому Домі був Барак Хуссейн Обама й робити ті передбачення не було особливо складно. Та виглядає, що Трамп та його люди програють у Сирії взагалі все?

Було абсолютно зрозуміло, що наказ Трампа атакувати «Томагавками» асадівські позиції був виключно емоційним та інстинктивним. У Кремлі, Дамаску та Тегерані це відчували, розуміли та не помилилися.

Що далі, коли союз Росії – Ірану – Сирії - Хезболли та, майже, їхніх союзників – Туреччини та Катару, наближається до історичної перемоги у Сирії? Скоріш за все, будуть визначені три основних напрямки, а що ще може бути визначено, як не – Ємен, Перська Затока та Ізраїль?

Невже Трамп не нанесе удари по Ірану?