"Для України немає іншої альтернативи, як стати членом Європейського Союзу", - про це заявив у понеділок у Люксембурзі представник міністерства закордонних справ Литви Зигімантас Павіліоніс. Він висловив таку думку після того, як у Люксембурзі перед членами Ради директорів ЄС виступив керівник комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк.

Зазначимо, що дводенний візит Бориса Тарасюка до Люксембурга не випадковий - Люксембург протягом цього півріччя очолює Європейський Союз, а самого Тарасюка оглядачі вважають головним кандидатом на посаду нового мінстра закордонних справ України.

Протягом 17 днів, відколи Люксембург очолив ЄС, Борис Тарасюк став одним з перших офіційних закордонних гостей цієї держави. Там він зустрівся з Головою Ради міністрів ЄС паном Аселборном та членами Ради директорів ЄС.

На думку учасників переговорів, найбільш переконливим і емоційним виступом на підтримку України був виступ членів литовської та польської делегацій. Литовець Зигімантас Павіліоніс закликав ЄС переглянути План дій щодо України в рамках європейської політики сусідства. Він при цьому зазначив, що цей документ повинен якнайшвидше трансформуватися в угоду “Про асоціацію”. Цю думку підтримали представники Польщі.

Позиції німецької і французької делегації лишились невизначеними. Оглядачі вважають, що ці дві держави є найбільшими скептиками щодо членства України в ЄС серед усіх 25 країн Євросоюзу. Під час неформальної розмови один із учасників зустрічі дорікнув німцям і французам, що не можна заради добрих стосунків з Росією нехтувати Україною.

Під час зустрічі в Люксембурзі йшлося про спільну зону торгівлі з ЄС, про статус ринкової економіки, про спрощення візового режиму для українців, про вступ України до Світової організації торгівлі. Стосовно останнього слід зазначити, що пан Кучма 4 роки поспіль також заявляв, що незабаром Україна стане членом Світової організації торгівлі, але ці слова так і залишилися обіцянкою.

Чи не вийде подібна ситуація з новим Президентом і з новою владою у Києві? На це зауваження радіо “Свобода” Борис Тарасюк відповів так:

“Однозначно так не буде. А що стосується періоду Кучми, то тут мова йде про характерну рису зовнішньої політики за часів Кучми: декларативність і відсутність конкретних кроків по реалізації задекларованих цілей.

Щодо влади і зовнішньої політики за часів Віктора Ющенка, то однозначно можна сказати, що це буде зовсім інша у своїх підходах зовнішня політика. А саме: те, що буде декларуватися, те й буде робитися, і не буде прірви між деклараціями і конкретними справами.

Дуже конкретні приклади можу навести з практики Віктора Ющенка на чолі уряду у 2000 – 2001 році. Коли я йому доповів про серйозні проблеми, що накопичились у стосунках між Україною та ЄС, головним чином в економічній галузі, то він відразу дав чіткі інструкції, і впродовж кількох місяців нам вдалося подолати і усунути всі проблемні питання у відносинах з ЄС, що стосувалися відповідальності уряду.

Це і дає мені підстави стверджувати, що членство в Світовій організації торгівлі в цьому році можливе”.

Зі свого боку, новий голова Ради міністрів ЄС, міністр закордонних справ Люксембурга Жан Аселборн був стриманим у коментарях. Він лише зауважив, що ЄС зможе визначитися, коли побачить конкретні дії України стосовно ЄС.