Російсько-українська тема в британській пресі за середу знаходить розвиток у статті колишнього російського прем'єр-міністра, реформатора Єгора Гайдара, яку вміщує Файненшл таймс.

Його стаття називається "Забути про Україну - небезпечно" або ж "Небезпека забуття про Україну", кому як більше подобається.

Єгор Гайдар апелює до Заходу на прикладі Росії. Він твердить, що вірогідна перемога Віктора Ющенка 26 грудня може принести Україні стабільну демократію, і закликає західні розвинені нації не вливати в Україну фінансову допомогу, а краще зняти торгівельні бар'єри і влити інвестиції в її економіку.

Він нагадує про період після розпаду Радянського Союзу, коли, на його думку, Захід не спромігся виробити чіткої стратегії щодо нових 15 країн на цьому просторі.

"Західні лідери явно схвалювали те, що відбувалося в Росії. Проте їхнє загальне ставлення до російських проблем - хоча ніхто персонально так відверто його не висловлював - було таким: ми вас не просили починати революцію, і не закликали розвалити Радянський Союз. Ви самі вирішили це зробити. Тепер розбирайтеся із наслідками самі, а ми будемо співчутливо дивитися на ваші зусилля", - пише він.

Далі Єгор Гайдар дуже м'яко зауважує, що МВФ, при всій його повазі, був не тією організацією, яка могла б допомогти в кризі економіки ядерної супердержави та її політичному колапсі. Він зауважує, що зусилля Міжнародного валютного фонду краще прислужаться в Іраку, проте твердить, що Україна зараз нагадує не Ірак, а Росію зразка 90-х років.

Він пише, що існує небезпека, що Захід знову займе позицію "розбирайтеся самі" щодо України, особливо якщо не хотітиме псувати стосунки з Росією, важливі для боротьби з міжнародним тероризмом. Проте це було б помилкою, на його думку.

"Перемога Ющенка означатиме повну і принизливу поразку для розробників цього плану, і Росії буде легко вирішити, що вона пала жертвою анти-російської змови за участі США та Західної Європи".

Проте наприкінці статті Єгор Гайдар підливає трохи оптимізму і пише, що Росія може зробити і інші висновки, і, незважаючи на вподобання окремих політиків, Росія все одно хоче нормалізувати стосунки, оскільки сусіди час від часу сваряться, проте все одно їм жити поруч.