Понад трильйон доларів буде надано через механізми МВФ на сприяння економічному зростанню. Буде ужорсточено правила діяльності світової фінансової системи і вжито заходів проти країн, які дозволяють приховування податків.

У заключній заяві по проведенню самміту великої двадцятки в Лондоні, британський прем’єр Гордон Браун сказав, що учасники досягли домовленості щодо плану глобального відродження та реформ, які мають на меті не допустити повторення нинішньої кризи:

“В цей день світ зібрався разом для боротьби з глобальною рецесією, боротьби не за допомогою слів, а за допомогою чіткого плану відновлення економік світу і реформ, і з чіткою датою виконання цього плану”.

В цей день світ зібрався разом для боротьби з глобальною рецесією, боротьби не за допомогою слів, а за допомогою чіткого плану відновлення економік світу і реформ, і з чіткою датою виконання цього плану.   Ґордон Браун

Британський прем’єр Ґордон Браун, закриваючи саміт Великої двадцятки у Лондоні, лунав дуже переконливо і оптимістично.

Він назвав шість головних пунктів, які ухвалили учасники саміту для порятунку економіки від кризи. Якщо говорити про конкретні цифри, то Міжнародний Валютний Фонд отримає додаткових 500 мільярдів доларів. Ще 250 мільярдів надається для фінансування торгівлі і 250 мільярдів для найбідніших країн. Загалом ці заходи дорівнюють понад трильйону доларів, які мають піти на порятунок світової економіки.

Ґордон Браун також пообіцяв реформування створених після Другої світової війни фінансових установ, задля їхньої більшої ефективності і підзвітності і сказав, що глобальну економіку має відроджувати МВФ:

«Китай надав 40 мільярдів, ЄС - 100 млрд. доларів. Звичайно, Японія надала сто млрд. Інші країни також погодилися зробити внески задля надання кредитів. Надзвичайний фонд таким чином подвоєно і новий договір про кредити дорівнюватиме 500 млрд. доларів. На додаток, МВФ надає додаткові кошти для забезпечення ліквідності світової економіки і кожна країна отримає кошти пропорційно до своєї квоти в МВФ».

Лідери також вирішили запровадити більш жорстке регулювання, зокрема, так званих хедж-фондів, на чому особливо наголошував французький президент Саркозі, який навіть погрожував залишити саміт, якщо до нього не дослухаються. Після завершення зустрічі він заявив, що дуже задоволений і навіть більше, ніж сподівався. І що сторінку англосаксонського порядкування у фінансах перегорнуто.

Перемогою тих, хто домагається більших регуляцій економіки також, називають рішення про те, що проти територій, які не виконують нове законодавство про прозорість банківської діяльності можуть бути запроваджені санкції. Йдеться про території, які дозволяли уникати сплати податків.

Ґордон Браун повідомив, що Організація Економічного співробітництва і розвитку оприлюднила список територій, які дозволяють уникати сплати податків і які не виконують вимоги закону, і щодо них мають бути вжиті дії. І ми узгодили санкції про тих, хто не виконуватиме вимоги у майбутньому.

Щодо питання запровадження міжнародної валюти на противагу долару, британський прем’єр сказав, що ті, хто цього прагнуть не подали чітких деталей свого плану, тому це питання не обговорювалося.

Реакція світових лідерів

Більшість учасників саміту, як виглядає, задоволені результатом.
Президент США Барак Обама назвав лондонський саміт історичним, а кроки, про які домовилися лідери, аби запобігти подібній кризі у майбутньому, - безпрецедентними:

“Будь-якою мірою лондонський саміт - історичний. Він історичний завдяки своєму розміру і масштабу викликів, перед якими ми постали і через вчасність і розмах нашої відповіді на кризу».

Російський президент Медвєдєв назвав заключний документ саміту кроком у правильному напрямку, а Канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка разом з французьким президентом Саркозі була головним каменем спотикання на зустрічі, вимагаючи більш жорсткого регулювання економіки, назвала компроміс історичним:

«Я вважаю, що ми мали важливу конференцію з дуже гарним - історичним компромісом у розв’язанні унікальної кризи. Цього разу світ не реагував негативно, як він зробив в тридцяті роки, коли світ не досяг рішення. Але цього разу лідери провідних промислових країн зібралися разом і відповіли на план, запропонований Вашингтоном і ухвалили документ, який визначає кілька підходів для подолання кризи».

Ґордон Браун, оприлюднюючи заключне комюніке саміту, щоправда, визнав, що рішення саміту не розв’яже кризу, але сказав, що це започаткує процес, за допомогою якого кризу буде вирішено.

Також зауважують, що той факт, що це було рішення двадцяти найбільших країн світу, а не вузького кола Великої Вісімки показує, що реформування світових інституцій вже почалося. Але, як каже дипломатичний оглядач ББС Джонатан Маркус, нова доба не постане за одну ніч і попереду ще будуть жорсткі політичні дебати, але, за його словами, час змін настав.