Президент Естонії Томас Хендрік Ілвес запропонував союзникам по НАТО перейти від "застарілого" ПДЧ до більш практичного ставлення до двосторонніх відносин. Відповідну заяву він зробив сьогодні, виступаючи перед учасниками шостого раунду консультацій Україна-НАТО на рівні міністрів оборони.

"Навіть перший погляд на карту Європи має переконати найбільших скептиків у тому, що незалежна і демократична Україна сама по собі є передумовою для миру і стабільності в Європі. Країна з населенням у 48 мільйонів перебуває на стратегічному перехресті Європи. Україна та її подальша доля є лакмусовим тестом для майбутнього Європи. Характер заперечень, які надходять на адресу набуття членства України в НАТО, лише підкреслює стратегічну важливість цієї країни", - зауважив Томас Хендрік Ілвес.

Безпека та демократичний розвиток України, за словами президента Естонії, є важливими для всього Євроатлантичного простору, але особливо - для стабільності у Чорноморському регіоні та у країнах, які межують з Європою.

"Безпечна та демократична Україна може стати чіткою відповіддю тим, хто вважає демократичні свободи такими, які не є універсальними. Ми чули надто багато упродовж останніх років, що демократія, верховенство права та повага до фундаментальних свобод є "релятивістською" концепцією, яка є прийнятною тільки для певних окремих історичних утворень. Глибоко переконаний, що демократія в Україні, де народилася Київська Русь, де знаходяться світові центри слов'янського православ'я, доводить, що такі твердження є хибними", - сказав він.

Президент Естонії додав, що було б неприпустимим розв'язати руки тим, хто загрожує демократичному майбутньому України. У цьому контексті він зауважив, що Кримський півострів перетворився на головну сферу напруги у відносинах між Росією і Україною. За його словами, союзники по Альянсу мають довести до Росії своє занепокоєння цим фактом, а також працювати з урядом України, щоб надати допомогу в освітніх та інших гуманітарних проектах, які б могли надалі зміцнювати інтеграційний зв'язок Криму з рештою України.

"Ми маємо визнати також, що наше партнерство здійснюється не тільки для того, щоб підтримати реформи, але також має на меті діалог та практичну співпрацю у сфері безпеки", - зауважив Томас Хендрік Ілвес.

Він визнав, що на виконання рішень Бухарестського саміту Україна і союзники по Альянсу, ймовірно, продовжуватимуть діалог навколо Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). Але при цьому сторони мають оцінити можливість подолання глухого кута навколо часових розкладів та політичних символів.

"Одним із варіантів такого підходу є визнання того факту, що ПДЧ, яким він був запропонований країнам у 1999 році, є вже застарілим. Україна вже зараз має набір інструментів співробітництва, який перевищує положення ПДЧ зразка 1999 року. Політична фетишизація ПДЧ, якщо, безумовно, цей процес має на меті членство в Альянсі, а не його протилежність, є надзвичайно прикрою. Я думаю, що ми не маємо містифікувати анахронізм, а натомість працювати з реальним змістом у наших відносинах", - заявив президент Естонії.

Він наголосив на тому, що Україна має також зробити більше у просуванні демократичних реформ, знайти шляхи для подолання внутрішньої політичної кризи. Успіх внутрішніх перетворень може стати вирішальним фактором на шляху України до НАТО. Водночас, за словами Томаса Хендріка Ілвеса, низька громадська підтримка членства України у НАТО в самій Україні залишається серйозною перешкодою для подальшої євроатлантичної інтеграції країни, а також головним аргументом для тих, хто виступає проти приєднання України до Північноатлантичного альянсу.