На слуханнях в Комітеті закордонних справ США сенатори поставили під сумнів запрошення президента РФ на самміт НАТО в Бухаресті й закликали надати Україні План дій для членства в Альянсі.

Зокрема, сенатор Ричард Лугар пригадав, як Президент Росії Володимир Путін, виступаючи на прес-конференції разом із колегою з України Віктором Ющенком після переговорів з ним, заявив, що Росія може націлити на Україну свої ядерні ракети, якщо Київ вступить до НАТО й розташує на українській території військові бази країн НАТО.

За такої ситуації, сказав один з сенаторів-республіканців, запрошення Путіна на самміт може означати надання йому змоги далі залякувати інших. За словами Лугара, в нинішньому контексті запрошення Путінові «дуже сумнівне».

Лугар вважає, що НАТО мусить надати Україні, а також Грузії План дій для членства. За його словами, обидві країни ще мають здійснити багато досягнень, перш ніж їм можна буде запропонувати вступати до НАТО, але надання їм Плану дій було б «важливим символом намірів Альянсу».

Інший сенатор, один із провідних демократів, голова Комітету з закордонних відносин Сенату Джозеф Байден, теж вважає, що Україну й Грузію треба заохотити, задовольнивши їхні прохання про План дій для членства.

При цьому Байден наголосив, що План дій для членства не є кроком, який неминуче веде до самого членства, і отримання самого запрошення вступати до НАТО може тривати так довго, як бажає Північноатлантичний Союз чи як потребує країна-претендент.

Помічник Державного Секретаря США Данієл Фрід, який виступав на слуханні, щодо запрошення Володимиру Путіну на самміт відповів, що воно є можливістю поновити зусилля для співпраці з Росією і водночас викликом для НАТО – гарантувати, що свої рішення Північноатлантичний Союз ухвалює на підставі того, що добре для нього, а не на підставі вето з боку «зовнішніх чинників».

За словами Фріда, надання Україні і Грузії Плану дій для членства в НАТО допоможе цим країнам, а бухарестський самміт має вирішити, коли буде здійснено цей крок.

Чільний представник Держдепартаменту кілька разів наголосив, що двері НАТО мають залишатися відчинені і жодна країна- не член НАТО не може вирішувати, кому туди вступати.

На думку Фріда, Україна і Грузія перебувають приблизно на тому рівні, як були Македонія і Албанія, коли вони отримали свого часу План дій для членства.

Він уточнив, що Грузія «і близько не готова до членства», хоча й здійснила останнім часом дуже великі реформи, тоді як Україна, за його словами, – «значно розвинутіша держава».

Фрід пригадав, що в українському суспільстві ще немає  консенсусу щодо вступу в НАТО. Але, додав він, досвід свідчить, що перспектива членства в НАТО – отримання Плану дій для членства – може допомогти кристалізувати такий прозахідний консенсус.

Нагадаємо, 12 лютого у Москві на спільній з Президентом України президент РФ Володимир Путні  назвав вступ України в НАТО її внутрішньою справою, але закликав Київ подумати про наслідки.

Пізніше  російський президент заявив про можливість націлення російських ракет на Україну. Він гостро висловився щодо євроатлантичних устремлінь Києва, зокрема щодо листа керівництва Української держави генсеку НАТО, як заявив Путін «керівництво України взяло й підписало папірець про початок процесу приєднання. Це що демократія?».

У свою чергу заступник глави Секретаріату Віктора Ющенка підкреслив, що заява Путіна про можливе перенацілення ракет є неприємною для України й вимагає глибокого аналізу.