Жителі регіону скептично ставляться й до міжнародної конференції в американському Аннаполісі: „Шарм-ель-Шейх, Амман, Каїр, Аннаполіс або Кемп-Девід - так багато конференцій, так багато розмов. Але ж нічого не змінюється”, - зауважив Віктор Кофалі, палестинський чоботар з Віфлеєма. Подібної думки дотримується не тільки він, але й чимало інших палестинців.

Швидких результатів очікувати не слід

Через сім років після Кемп-Девіда, тобто - після останньої зустрічі, яка відбулася під егідою Сполучених Штатів Америки, учасники близькосхідного конфлікту знову намагаються відновити мирний процес. Для цього їм доводиться розпочинати все буквально з нуля – занадто великою є нині недовіра між Ізраїлем і палестинцями. І все ж таки ізраїльський прем'єр Ехуд Олмерт вважає, що більше не можна втрачати час. „Незважаючи на всі складнощі серед самих палестинців, президент Палестинської автономії Аббас і прем'єр Фаяд говорять, що вони прагнуть миру з нами – і цю можливість ми повинні використати”, - сказав Олмерт.

Вже сам факт, що до Аннаполіса погодилися прибути представники багатьох арабських країн, організатори форуму представляють як успіх. Адже в конференції візьме участь навіть Сирія. Вона сподівається, що в Аннполісі порушать також питання про окуповані Ізраїлем Голанські висоти.

Головна ж мета саміту - спонукати ізраїльського прем'єра Олмерта й палестинського лідера Аббаса в присутності широкого кола міжнародних представників взяти на себе зобов'язання нарешті відновити мирні переговори. Говорить палестинський політолог Аднан Мусаллам: „Аннаполіс - це лише початок довгого процесу, який можливо колись приведе до остаточного рішення. Палестинці, як і весь світ, хочуть нарешті жити в мирі. Але ніхто не очікує якихось швидких результатів”.

Тиск чиниться як на Аббаса, так і на Олмерта

Обидві сторони нині перебувають під потужним тиском. На Олмерта тиснуть його консервативні коаліційні партнери й опозиція. Кожну поступку на адресу палестинців вони вважають надмірною. В Ізраїлі лунає думка, що про мирні переговори можна говорити лише після того, коли палестинці повністю відмовляться від насильства.

На Аббаса чинять тиск прихильники радикального руху „Хамас”, представників якого не запросили до Аннаполіса, і які не перестають виступати з погрозами. Говорить один з провідних членів „Хамасу” Халед Мешалл: „Якщо від Аннаполіса матиме користь тільки Олмерт, а Аббасу доведеться йти на поступки, які він робитиме за наш рахунок, тоді чекайте на неприємності, тоді ми покажемо, що Аббас не має мандату, аби ставити на карту наші права”.

Аби заручитися підтримкою в себе вдома, Аббасу необхідно привезти з Анаполіса низку гарантій - наприклад, про остаточну зупинку продовження подальшого будівництва ізраїльських поселень. Крім того, Аббас наголошує, що палестинці на Західному березі річки Йордан вже й самі можуть піклуватися про безпеку. Лідер палестинців прагне також визначити конкретні часові рамки для проведення , коли мають завершитися переговори про створення незалежної палестинської держави - а саме, ще під час перебування при владі президента США Джорджа Буша, тобто - до кінця 2008-го року. Як відомо, Ізраїль виступає проти таких конкретних часових обмежень. До проблем, навколо яких точиться найбільше суперечок, належать також визначення кордону між Ізраїлем і майбутньою палестинською державою, статус Єрусалима й питання повернення палестинських втікачів.

Не пов'язують якихось конкретних очікувань з конференцією в Аннаполісі також європейці. Представниця німецького зовнішньополітичного відомства Юлія Грос, наприклад, сказала лише: „Від конференції не слід очікувати дива. Але ми розглядаємо цю зустріч, як шанс відновити переговорний процес”. Якщо ж цього не станеться, тоді, як іронічно зауважують коментатори, зустріч в Аннаполісі може перетворитися лише на „найдорожче в світі позування політиків перед фотокамерами”.