Поява нових лідерів у Франції і Німеччині змінює політику Євросоюзу у колишньому Радянському Союзі, де країни ЄС хочуть більше підтримувати демократію і права людини. Нещодавно таку позицію висловили російському президенту Владіміру Путіну його колеги з Франції і Німеччини Ніколя Саркозі і Ангела Меркель.
 
Ненайприємніші слова почув нещодавно Путін від представників Франції та Німеччини.Напередодні свого візиту до Москви цього тижня французький президент Саркозі звинуватив Росію у жорстокості стосовно своїх сусідів і нагадав Путіну, що велика влада також передбачає серйозну відповідальність.

А кілька місяців тому, у травні, німецький канцлер Меркель під час відвідування міста Самара висловила занепокоєння тим, як у Росії поводяться з мітингуючими опозиціонерами. Тож минув час, коли попередні лідери Франції і Німеччини Жак Ширак і Герхард Шрьодер висловлювали виключно теплі побажання російському колезі.

Нові члени ЄС добре пам’ятають, що таке панування Москви

Французький політолог Жак Рюпнік каже, що політичні зміни, які нещодавно відбулися спочатку в Німеччині, а потім у Франції, принесли трохи менш тісні відносини з Росією. Настав кінець дипломатичної вісі Париж-Берлін-Москва, вважає науковець.

Слідом за Францією і Німеччиною підхід до Росії змінює і Євросоюз загалом. Хоча такі зміни могли очікуватися і раніше, 2004 року, коли до європейського клубу вступили постсоціалістичні країни Польща, Чехія, Естонія та інші, які добре пам’ятають, що таке панування Москви. Тож ці новачки в ЄС відстоюють нині жорсткішу позицію у відносинах з Кремлем.

Такий підхід поділяє і Меркель, яка виросла у комуністичній НДР, і Саркозі, батько якого втік з окупованої Радянським Союзом Угорщини. Обидва ці лідери воліють не загравати з Москвою, а підтримувати демократію і права людини на пострадянському просторі.

Не конфронтація з Москвою, а підтримка демократії

Едвард Люкас, заступник редактора з міжнародних справ британського часопису «Економіст», каже, що нині на зустрічах ЄС панує інший настрій, коли обговорюється політика щодо Росії. 3 чи 4 роки тому великі багаті країни Заходу казали колишнім полоненим країнам Східної Європи сидіти, не відкривати рота і припинити скаржитися. «Нині атмосфера зовсім інша. Вітер дме в іншому напрямку. І я впевнений, що це погана новина для Кремля»,- вважає представник «Економіста».

Одним із найбільших адвокатів нової лінії Брюсселя щодо Москви є чеський міністр закордонних справ Карел Шварценберґ. Він сказав Радіо Свобода, що нова східна політика ЄС не спрямована проти Москви заради конфронтації, натомість Європа хоче підтримати демократичні реформи в колишніх радянських республіках, таких як Україна та Грузія, і змінити автократичний режим у Білорусі.