Упродовж двох днів у німецькій столиці політики, військові та експерти обговорювали європейську оборонну політику. Шоста Берлінська конференція з питань безпеки відбулася під гаслом „Європейські збройні сили в дії”.
Понад тисяча учасників з 50 країн зібралися в Берліні для того, аби поміркувати, як краще забезпечувати мир у світі. Найчастіше як про успішний приклад європейської оборонної політики говорили про місії ЄС у Боснії та Конго. Особливість цих місій, які проводять європейці, полягають у поєднанні двох елементів - наданні військового захисту й цивільної допомоги. Говорить міністр оборони Німеччини Франц Йозеф Юнг:
„Довіру населення можна забезпечити тільки таким шляхом. Тому принципи, на яких побудована європейська оборонна політика, можна вважати далекоглядними принципами. Вони є своєрідною маркою Європейського Союзу.”
У майбутньому в своїй спільній оборонній політиці Європейський Союз матиме змогу спиратися також на так звані „battlegroups” - багатонаціональні підрозділи швидкого реагування, які можна буде використовувати в кризових ситуаціях. На думку німецького міністра оборони, ще треба, однак, попрацювати над вдосконаленням таких сил:
„Якщо говорити про можливості використання сил швидкого реагування, то, згідно з нинішньою концепцією, ці підрозділи можна задіяти тільки для виконання наземних операцій. Тому було б правильно розширити цю концепцію, аби вони могли діяти також у повітрі й на воді. Лише якщо ми використовуватимемо принцип спільних дій в усіх сфера, нам і в майбутньому вдасться успішно втілювати в життя спільну європейську оборонну політику й політику безпеки.”
Майбутнє загальноєвропейської оборонної політики залежить, однак, також і від законодавчої бази. У найближчому майбутньому, судячи з усього, не буде ані загальноєвропейської конституції, ані міністра закордонних справ Європейського Союзу. Замість цього країни-члени ЄС активно працюють над новою угодою, яка б визначала стосунки в рамках цієї організації й допомогла її реформувати. Голова Європейського парламенту Ганс-Герт Пьоттерінг сподівається, що в майбутньому документі чіткіше будуть розподілені повноваження в питаннях спільної зовнішньої політики й політики безпеки:
„У нас буде тоді людина, яка в Раді ЄС і водночас в Єврокомісії відповідатиме за політику безпеки. Тобто, дві посади об’єднають в одну. Це дуже важливо, аби нарешті об’єднати в одній структурі виконавчу й законодавчу влади. Так от, я сподіваюсь, що завдяки такому об’єднанню функцій нам удасться нарешті подолати інституційні протиріччя.”
Учасники конференції погодилися з думкою, що Європа робить поступ на шляху визначення спільної політики безпеки. Хоча не забули вказати й на серйозні дефіцити, які слід якомога швидше подолати. Ганс-Герт Пьотерінґ зауважив:
„Сьогодні ми бачимо, що, скажімо, в питаннях озброєння й оснащення й надалі зберігаються великі розбіжності між національними підрозділами. Це стосується також норм безпеки, які часто складно підігнати одне до одного. Над цим нам потрібно ще добряче попрацювати.”
На думку Ганса-Герта Пьотерінга, країни-члени ЄС мали б значно тісніше співпрацювати в оборонній промисловості.
|