Повітряний простір будуть контролювати 12 винищувачів, а висвітлювати цей захід – найбільша за всю історію існування латвійської столиці кількість журналістів – акредитацію на подію отримала 1 тисяча 700 журналістів з понад 60 країн, не тільки членів НАТО, але й з Мавританії, Єгипту, Австралії, Японії та інших.

Про що говоритимуть лідери країн НАТО, і чи буде обговорюватися українське питання – про це – наш кореспондент у Брюсселі Ірина Сомер.

Бі-Бі-Сі: Ще навесні держави-члени НАТО прийняли рішення щодо проведення самміту у закритому режимі, тобто участь у ньому приймають тільки члени альянсу. Попри цей факт в українських засобах масової інформації надзвичайно жваво обговорювалося питання, чому Україна не запрошена на цю подію. Але відповідь проста – це внутрішнє засідання, на якому буде обговорюватися майбутнє альянсу.

Ви знаєте, що це не є самміт розширення у Ризі, але безперечно буде те, що я називаю, і продовжую називати, обнадійливий сигнал тим державам на Західних Балканах, які зараз виконують план щодо здобуття членства. Безперечно, буде ще раз підтвердження Інтенсивному діалогу, який НАТО вже має деякий час з Україною, і донедавна з Грузією, і ви побачите держави, альянс, який підтверджує, що ми будемо використовувати Інтенсифікований діалог, щоб його наповнити, що НАТО готове підтримувати реформи у цих обох країнах, де ми можемо, що ми будемо стимулювати їх продовжувати ці реформи.   Яап де Хооп Схефер

Саме це питання – питання трансформації НАТО - і буде головним на порядку денному. Також ризький самміт не буде саммітом розширення, хоча деякі країни і отримають заохочувальний сигнал щодо майбутнього приєднання. України у цьому переліку немає, зважаючи на останній розвиток подій. Хоча ще донедавна Київ розраховував отримати сигнал щодо можливості приєднатися до виконання Плану дій щодо здобуття членства в цій організації.

Напередодні самміту Генеральний Секретар Північно-Атлантичного Альянсу Яаап де Хооп Схеффер провів спеціальну прес-конференцію, де розповів про основні питання порядку денного. Щодо деталей, то дійсно, під час самміту члени альянсу будуть відпрацьовувати спільну позицію, в тому числі і стосовно України. За звичай, ніхто не може сказати, якою буде остаточна заява, адже існує як мінімум декілька варіантів. Але головний зміст буде близьким до того, що сказав пан Схеффер.

	НАТО не популярне у Донецьку

Яаап де Хооп Схеффер: Нарешті, з політичної сторони, ви побачите підтвердження політики відкритих дверей. Ви знаєте, що це не є самміт розширення у Ризі, але безперечно буде те, що я називаю, і продовжую називати, обнадійливий сигнал тим державам на Західних Балканах, які зараз виконують план щодо здобуття членства. Безперечно, буде ще раз підтвердження Інтенсивному діалогу, який НАТО вже має деякий час з Україною, і донедавна з Грузією, і ви побачите держави, альянс, який підтверджує, що ми будемо використовувати Інтенсифікований діалог, щоб його наповнити, що НАТО готове підтримувати реформи у цих обох країнах, де ми можемо, що ми будемо стимулювати їх продовжувати ці реформи. І те, що зрозуміло без слів, що лінія НАТО є, як я говорив публічно багато разів, буде, звичайно, з повною повагою, якщо ми обговорюємо Грузію щодо територіальної недоторканості, і ми сподіваємося, що мирне рішення буде знайдено, повинно бути знайдено щодо заморожених конфліктів.

Складається враження, що радники прем’єр-міністра чи то не розуміють, що ПДЧ ще не є членством, чи дійсно, працюють на шкоду Україні. Адже більша частина цього плану містить положення щодо соціально-економічних та політичних реформ, які потрібні державі, і виконання плану зовсім не говорить про те, що завтра ти будеш членом НАТО.   Джерело в українській місії

Бі-Бі-Сі: До речі, під час самміту міністр оборони Латвії Атіс Слактеріс проведе захід, присвячений підтримці реформ у Грузії і прогресу щодо приєднання Тбілісі до НАТО. У цьому заході буде приймати участь спікер грузинського парламенту Ніно Бурджанадзе та американський сенатор Річард Лугар, який відомий проукраїнським настроями. Після заяв прем’єр-міністра Віктора Януковича щодо неготовності України приєднатися до виконання Плану дій щодо здобуття членства, Київ у порядку денному НАТО спустився на найнижчу сходинку, пропустивши вперед Тбілісі. В інтерв’ю Бі-Бі-Сі представник української місії, який побажав залишитися неназваним, зауважив:

"Складається враження, що радники прем’єр-міністра чи то не розуміють, що ПДЧ ще не є членством, чи дійсно, працюють на шкоду Україні. Адже більша частина цього плану містить положення щодо соціально-економічних та політичних реформ, які потрібні державі, і виконання плану зовсім не говорить про те, що завтра ти будеш членом НАТО. Згадайте балканські країни, які виконують цей план по п’ять років. Так чи інакше, Україні потрібно пройти цей шлях, і набагато краще, якщо поряд є партнер, який готовий допомогти. Але зараз в НАТО Україну не сприймають, чи сприймають, як непослідовного партнера, який сьогодні каже, що він хоче робити це, а завтра має зовсім інші плани. Зрозуміло, що з нами сьогодні ніхто не хоче говорити серйозно".

Бі-Бі-Сі: Щодо інших питань порядку денного самміту у Ризі, то Генеральний Секретар НАТО зазначив, що їх – декілька. Це, зокрема, місія Альянсу в Афганістані, Косово, трансформація самого альянсу, співпраця з іншими міжнародними організаціями. Пан Схеффер, говорячи про Афганістан, навів деякі цифри, які свідчать на користь продовження цієї місії.

	Доля українського міністра оборони Анатолія Гриценка в уряді Януковича також не визначена

Яаап де Хооп Схеффер: Дозвольте мені сказати, якщо ви подивитесь, де був Афганістан у 2001 році, і де держава зараз, коли я дивлюся на демократичний розвиток. Парламент, де ви маєте 25 відсотків жінок від повної більшості Національної асамблеї, якщо я скажу вам, що 80% населення зараз мають медичне обслуговування, що збільшилося в 10 разів з 2001 року, якщо я скажу, що шість мільйонів дітей ходять до школи в Афганістані і чверть з них – дівчатка, що складає різницю у шість разів в порівнянні з 2001 роком, що кількість зарахованих у вищі навчальні заклади виросла у 10 разів, і що економічне зростання потроїлося за останні п’ять років. Я не відкидаю проблему наркотиків, неформальну економіку, що посилюється, що близько мільйона біженців повернулися до Афганістану. Це – добра новина.

Бі-Бі-Сі: Латвія, яка приймає самміт НАТО, молодий член альянсу з останньої хвилі розширення, яка відбулася у березні 2004 року, коли лави НАТО поповнилися ще такими країнами, як Болгарія, Естонія, Литва, Румунія, Словаччина та Словенія. Цікаво, чи асоціюються ці держави в Україні як ворожі, коли лунають слова опонентів НАТО щодо того, що альянс несе рабство незалежним країнам?