Європейський Союз починає обговорення спільної енергетичної політики, однак ще не готовий до радикальних кроків, на кшталт створення «енергетичного НАТО», як пропонує Польща.
 
«Євросоюз повинен казати в унісон», - вважає голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, який представляв у середу в Брюсселі «зелену книгу» - документ, який окреслює засади спільної енергетичної політики. Згідно з документом, країни ЄС мають відкрити ринки для конкуренції, збільшити безпеку постачання енергетичної сировини та проводити єдину політику в енергетиці, в тому числі і щодо Росії, створити єдиний енергетичний ринок країн ЄС.
 
Водночас, пише польська газета «Жеч посполита», Євросоюз не погоджується з польською пропозицією створити так зване «енергетичне НАТО».
 
«Повністю інтегрована енергетична політика на сьогодні неможлива», каже з цього приводу Баррозу. Таким чином польська пропозиція не знайшла підтримки серед інших членів ЄС. (Як відомо, ця пропозиція передбачала скоординовану енергетичну політику країн-учасників і в разі виникнення проблем з поставками енергетичної сировини до однієї з країн-учасників, мав би діяти мушкетерський принцип «один за всіх, і всі за одного», і цій країні одразу мала бути надана допомога від інших учасників такого союзу. Ця пропозиція була відіслана на розгляд 32 країн, також і України, однак пропозиція Єврокомісії, взята за основу для обговорення, обмежується заходами в рамках країн ЄС).
 
На сьогодні невідомо, чи продовжуватиме польський уряд далі просувати ідею «енергетичного НАТО», пише газета.
 
Наприкінці березня має відбутися дискусія на рівні лідерів країн ЄС щодо спільної енергетичної політики. Як стверджує «Жеч посполита», є шанс, що можуть бути відкориговані засади цієї політики, викладені у «зеленій книзі», але виключений варіант, що на саміті ЄС буде прийнята польська пропозиція.
 
Однак, політики з правлячої в Польщі партії «Право і справедливість» і не очікували, що Брюссель прийме їх пропозицію. «Ми пішли дуже далеко, але ми впевнені, що колись цей проект буде втілений», каже польський прем’єр Казімєж Марцинкевич.
 
 
Водночас, Жозе Баррозу запевняє, що проект ЄК щодо енергетичної політики бере до уваги ідеї Польщі щодо «єдності та солідарності». 
 
«Жеч посполита» звертає увагу, що раніше найбільші країни ЄС були проти скоординованої енергетичної політики, але після газового шантажу Росії щодо України, ЄС збагнув весь ризик і робота над виробленням спільної енергетичної політики набрала «шалених темпів».
 
У пропозиціях Єврокомісії знайшов відображення аспект щодо солідарності у випадках перебоїв з поставками енергетичної сировини. Так, ЄК готова сформулювати нові правили щодо запасів газу, що зробить можливим оперативне реагування на короткотермінові перерви у поставках до окремих країн ЄС. В проекті ЄК також міститься ідея створення інституції в рамках ЄС, яка контролювала би енергетичний ринок та енергетичну безпеку, завдяки чому стала би очевидною ситуація з енергетичною безпекою в окремих країнах ЄС.
 
Польський євродепутат Яцек Саріуш-Вольський каже, що у проекті спільної енергетичної політики має бути відображена довгострокова ціль щодо того, що в разі небезпеки, одні члени ЄС мають ділитися запасами енергетичної сировини з іншими, однак, немає сенсу форсувати ідею створення нового енергетичного альянсу.
 
Ще один постулат: «ЄС не має наміру представляти спільну енергетичну політику як жест оборони перед Росією. Ми потребуємо імпорту енергетичної сировини з Росії, а ця країна потребує стабільного ринку збуту», каже Баррозу.
 
«Жеч посполита» нагадує, що Росія забезпечує четверту частину всього газу, який споживає ЄС, тому проект спільної енергетичної політики ЄС передбачає «справжнє партнерство, яке обом сторонам забезпечить безпеку і передбачувану ситуацію».
При цьому Баррозу має намір зустрітися з президентом Росії Владіміром Путіним ще до саміту ЄС, призначеного на кінець березня, і в рамках цієї зустрічі йтиме мова про енергетичну співпрацю.
 
«Якщо нічого не зміниться, то протягом 20-30 років залежність ЄС від енергетичних поставок ззовні зросте до 70%. Протягом 25 років імпорт газу з Росії, Норвегії, Алжиру становитиме 80% всіх закупок цієї сировини країнами ЄС. Аби змінити цю ситуацію ЄС мусить шукати нові ринки поставок енергетичної сировини, а також альтернативних джерел енергії. Тому зелена книга пропонує інвестувати в енергетику та пропагувати технології енергозбереження», пише польська газета.