Фактична істерика філіппінських президента та міністра оборони абсолютна виправдана. Маркос – молодший, виступаючи у Сінгапурі перед учасниками конференції дуже високого рівня, відкрито визнав, що Китай може напасти на його країну. Можливо, це прозвучало, як свого роду шок, коли ключова увага сфокусована, фактично, на можливому вторгненню китайської армії на Тайвань. Та саме Філіппіни, а не Тайвань, є найбільш небезпечним суперником китайських комуністів у західній частині Тихоокеанського ареалу. І саме Філіппіни мають оборонний договір із США, який зобов’язує Америку до прямих дій.

Ця істерика найвищих філіппінських керівників зараз має своє міцне підґрунтя. Занадто багато чого збіглося, аби впадати у таку істерику. І кожний день наближення до 5 листопада, як виглядає, буде робити стратегічну картину в регіоні все більш небезпечною та хиткою. Навряд чи Сі наважиться на пряму військову агресію на Тайвань, або атаку на Філіппіни, після американських виборів, незалежно віл того, хто виграє у тому безумстві, яке вже охопило Сполучені Штати і яке чомусь ще називають «чесні та справедливі» вибори. Що зрозуміло зараз, так це те, що Байден, майже точно, не буде захищати, ані Тайвань, а не тим більше Філіппіни.

Більш брутального та відвертого виступу, який виголосив китайський міністр оборони Дун Цзюнь там саме, у Сінгапурі, на тій самій конференції, світ не чув вже давно. Китайські комуністи знали, що на Тайвані переможе той, якого вони найменше хотіли б бачити новим тайванським президентом. І це не залишає їм іншого вибору. Сі абсолютно недарма «викликав» до себе Путіна саме напередодні інаугурації нового тайванського лідера. Схоже, що тепер саме китайський диктатор інформував диктатора кремлівського про план відкриття «третього фронту» у Південно-Східній Азії, як два з половиною роки тому Путін інформував Сі про відкриття «першого фронту» в Європі проти України. Можливо, що Дун просто публічно доніс до всіх рішення Сі. І всі чекали на відповідь Байдена, тобто емісара Байдена, якого він спрямував до того ж Сінгапуру, - Остіна.

Остін сказав єдине, що нам «потрібен діалог» із китайськими комуністами. Це найбільш бажане, що хотіли почути у червоному Китаї. Значить, майже точно, шлях для вторгнення на Тайвань відкритий. На Філіппіни – майже відкритий. Залишилося лише зрозуміти, в якому напрямку буде перший удар Китайської визвольної армії? Такого історичного шансу у ЦК КПК та Сі, особисто, може не бути вже взагалі.

Але, якщо нинішній окупант Білого дому знову окупує його, тоді Сі точно буде святкувати, тому що він домовиться із Байденом, якщо вже не домовився, спочатку - на Балі, а потім – у Сан-Франциско. Так саме, як «президент - крадій» Байден домовився із кремлівським диктатором у Женеві чотири року тому щодо України. І як виглядає, Байден виграє.

Репресивна машина проти Трампа у США запущена на повну потужність і ця пекельна машина не дозволить Трампу перемогти. Тоді, чотири роки тому, на всю потужність була запущена машина тотальної фальсифікації, в тому числі, за допомогою від Пекіну, Москви та Тегерану. Зараз, коли фальсифікації зробити, фактично, неможливо, обрана нова стратегія знищення політичного опонента, а коріння цієї стратегії Білого дому Байдена походять абсолютно від виключно тоталітарних та репресивних режимів. Сі знає, хто прийде до Білого дому разом із Трампом, якщо Трамп переможе, й що це буде означати для стратегічних планів комуністичного Китаю. Тому, ставка виключно на нинішнього окупанта Білого дому, виключно на нього.

Якщо Сі віддасть наказ на вторгнення на Тайвань, якщо вже не віддав, десь у серпні, шансів на порятунок демократичного острова майже не буде. Але, хто ж реально зможе прийти Тайваню на допомогу? У регіоні, як виглядає,лише Філіппіни. Та Маніла нізащо не буде битися за Тайвань без США. А США Байдена нізащо не прийде на допомогу Тайваню зараз. Це якесь пекельне коло, яке розірвати вкрай важко. Єдине зрозуміло, так це те, що якщо впаде Тайвань, то далі ЦК КПК та Сі будуть робити у Тихоокеанському регіоні все, що завгодно.

Трамп, як виглядає, зробити вже нічого не встигне. Словами та закликами він нічого не зупинить. Потрібна влада, яка лише у Байдена, в Білому домі.