ТОП НОВИНИ ТА КОМЕНТАРІ

19.05.2024 | Союз Сі – Путіна після «Пекіну»: зміцнення та впевненість
Олексій Коломієць - Президент Центру європейських та трансатлантичних студій

Кремлівський монстр після нового захоплення Кремля не міг прямувати у будь-якій інший напрямок, окрім Пекіну. Цей геополітичний та стратегічний, страшний та потужний союз надовго. Як надовго? Навряд чи, хто може передбачити і таке передбачення немає, в принципі, жодного практичного сенсу. Сі та Путін це відчувають й тому вони діють зараз.

Баланс сил змістився кардинально. Геостратегічний вакуум влади буквально відчувається всюди. І ці двоє монстрів – Сі із Путіним, як дикі хижаки, якими вони є насправді, таке відчуття сприймають вкрай гостро. А також вони знають, що зараз їм на заваді не стане, фактично, ніхто. Окрім України та, можливо. Тайваню.

Кремлівський диктатор саме диктатору пекінському довірився щодо повномасштабного нападу на Україну у лютому 22-го під час так званих «Олімпійських» ігор у Пекіні. А приблизно через рік, Сі, виходячи з Кремля, сказав своєму найближчому союзнику, що «на нас чекають великі часи». Сі ніколи й нікому такі слова не казав, лише Путіну. Просто у них – Сі із Путіним, немає іншої альтернативи. Цей союз – одна із найбільш визначальних подій у сучасній історії, яка фундаментально змінила цілий глобальний геополітичний ландшафт.

16 травня 2024 року Сі та Путін складали спільну стратегічну карту на майбутнє. Жодних сумнівів, що вони домовилися. Знову повторюю, що у них немає іншого вибору і це надає їм, як впевненості, так і відчутного неспокою. Та цей неспокій, скоріш за все, походить від того, хто захопить Білий дім лише через декілька місяців? Цей неспокій вгамується миттєво, якщо трапиться те, чого вони щиро бажають – залишення там Байдена. Чи будуть діяти Кремль та ЦК КПК так само, як вони діяли у 2020-ому, коли «вели» свого протеже до взяття Білого дому, ще невідомо? Але, повернення Трампа може змінити для цього союзу багато чого, якщо не все. Й тому, Сі із Путіним складання своєї спільної стратегічної карти здійснювали лише та виключно через призму листопада 24-го. Трамп це знає.

Поставки китайської зброї Кремлю будуть збільшені максимально. Всі інші запити Кремля будуть також максимально задоволені. Це, передусім, не для того, аби допомогти Москві, а для того, аби відволікти увагу від ключового для Пекіну напрямку – Тайваню. Саме тому, Путін так заохочував Сі щодо Тайваню. Це знову про їх виключну необхідність один одного у нинішньому геостратегічному сум’ятті.

Якщо Байден із своєю камарильєю забороняють діяти Україні та Ізраїлю так, як потрібно, так чому Сплячий Джо буде діяти по-іншому щодо Тайваню? Точно не буде. А Трамп, майже точно, буде. Сі та ЦК КПК знають, кого може привести до Білого дому Трамп у разі перемоги й що це буде означати для червоного Китаю. А потім це неодмінно перекинеться на Росію. Ось цього Трамп, скоріш за все, не розуміє. Але, Помпео розуміє та інші із вельми близького оточення Трампа.

Буквально за декілька днів до приїзду Путіна до Піднебесної, туди ж примчав й Блінкен, аби зазнати чергового епічного провалу. Так навіщо, із таким шлейфом поразок та крахів, цей, один із найгірших в американській історії державних секретарів потім ще припхався й до України? Донести свої думки щодо стратегічної карти Сі – Путіна? Так цей Блінкен навіть й не знає про що мова. Залякати Україну знову, в тому числі, тим, що він відчув після покидання Пекіну? Це майже точно не спрацює. Підбадьорити України порожніми і примітивними фразами та словами, від яких відверто вивертає? Це Україні точно вже давно непотрібно. Найгірше, що може трапитися, так це те, що після «Пекіну» 16 травня, окупант Овального кабінету віддасть вказівки для пошуку свого приєднання до стратегічної карти Сі – Путіна.

А на Банковій всі ті єрмаки, жовкни та такі ж самі, як вони, продовжують свою дегенеративну поведінку, закликаючи китайських комуністів прибути на такий самий дегенеративний «Саміт миру». Тоді, якщо вже так бажають бачити китайських комуністів на тому ідіотичному збіговиську, запросіть ще й туди кремлівських чекістів. Або, нехай вже Зеленський попрохає про приєднання до Союзу Сі – Путіна.


USERS COMMENTS

Ваше ім'я
Ваша поштова скринька
Заголовок
Ваш відгук
Залишилось сомволів
| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2025. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект