Всі ті тридцять осіб, які ще самі себе вважають сенаторами Сполучених Штатів Америки, повинні усвідомити, якщо заважають за потрібне, що вони вже назавжди на темному боці історії. Удар, який вони нанесли по геополітичному позиціюванню своєї держави, колосальний. Але, в принципі, ті тридцять просто прискорили неминуче – неминучий відступ США та тотальну зміну геополітичного балансу сил. Ранок 13 лютого 2024 року повинен бути запам’ятований назавжди.

Щодо 3 сенаторів – демократів, які голосували проти законопроекту про додаткове асигнування, то це, як й очікувано, але, все ж таки, аномалія. Всі троє голосували проти, тому що проти Ізраїлю, а не про те, що допомоги палестинцям заплановано недостатньо. Та фокус серед тих трьох повинен бути лише на одному сенаторі – Бенні Сандерсі з Вермонту. Так, це він, який був кандидатом у віце-президенти США у парі з Хілларі Клінтон під час виборів 2016 року. Вже тоді було відверто моторошно, якщо б ця пара окупувала Білий дім. Його голосування 13 лютого – страшне нагадування та проекція у минуле, що могло б статися. Просто чотири роки Трампа у Білому домі відстрочили нинішнє. Це факт і це непереборна реальність.

Але, ключове – це 27 сенаторів – республіканців, які голосували проти допомоги Україні, Ізраїлю, Тайваню та союзникам у Тихо – Океанському регіоні. Приблизно 15 із того ганебного списку – це ті, яких переробити неможливо. Вирішальне, що майже всі вони, фактично, нічого спільного із справжніми цінностями Республіканської партії СЩА не мали й не мають. Так, нарешті своє справжнє обличчя показали Круз із Техасу, Рубіо із Флориди та низка інших.

Та вираз справжнього ідіотизму відкрито та відверто у двох – Венс із Огайо та Лі із Юти. Немає жодного сенсу навіть згадувати їх аргументи та пояснення. Є сенс казати лише про одне: всі ті, приблизно 15 сенаторів, це – могильники США. Найбільш небезпечно те, що вони виразники існуючої тенденції – до ізоляціонізму США. Можливо, що ця тенденція колись перерветься, як це було безліч разів у американській історії. Але, коли вона перерветься? Поки ця страхітлива тенденція не підійшла до критичної риски, поки що.

Приблизно 7 – 8 сенаторів – це відверті боягузи. Немає значення, чим вони керувалися, коли голосували проти. Рокова помилка зроблена і вони її вже не виправлять. Якщо серед цієї горстки боягузів є ті, хто буде переобиратися у листопаді, найбільш незрозуміло, як вони будуть пояснювати у своїх штатах своє голосування 13 лютого 2024 року?

Та найбільш мерзотна група з десь 4 – 5 сенаторів. Вони – відверті зрадники. Найбільшу відразу серед них викликають двоє – Грем із Південної Кароліни та Коттон із Арканзасу. Коттону просто треба показувати лист, який він, за підписами ще кількох сенаторів із двох партій, відправив до Байдена у жовтні, вимагаючи надання Україні важкої зброї, в тому числі ракет ATACMS. Але, найбільша огида – це Грем. Такого політичного та морального падіння історія Сенату США, напевно, не бачила довго.

В принципі, майже всім тим, хто голосував у Сенаті проти, треба закрити в’їзд до України. Вони вже й так навряд чи б наважилися сюди приїхати взагалі. Але, то було б дійсно покарання – моральне, політичне та головне, як нагадування на майбутнє. Та хто навіть може припустити, що Зеленський може обмірковувати такий крок? Він мовчить і буде мовчати. У Мюнхені він міг би про це сказати під час зустрічі із скенатронами з обох партій. Відвертий ідіот Венс на ту зустріч не з’явився. Але, хто взагалі прийняв таке безглузде рішення взагалі того Венса запрошувати на Мюнхенську конференцію? А Грем взагалі відмовився їхати до Мюнхена. Це ще раз підтвердження, що Грем не ідіот, як Венс та інші, а зрадник.

В принципі, тих 30 сенаторів Сполучених Штатів Америки історія вже заклеймила та викреслила. Історія вже переступила через них. Чи переступлять самі США?