Окупант Білого дому та його найближча камарилья знали про напад на Ізраїль, що готувався. Вже, також точно, можна говорити, що й Нетаньяху теж знав У кожного з них були свої, надважливі причини приховати це абсолютно. Але, якими б не були мерзотними справжні наміри Бібі, а головне уникнути тюремного покарання, він наджорстоко прорахувався. Байден наказав йому здатися й зараз «капітуляція» Ізраїлю, фактично, здійснилася. За все треба розплачуватися, а передусім за зраду. Бібі, а навіщо ти зрадив Трампа, лише для того, аби капітулювати перед «президентом - крадієм» Байденом?

Бібі мерзотно та ганебно мовчить про гроші. Це природно. Його відносини із Кремлем давно зрозумілі. Не вірте тому, що у Бібі шок від того, що полковник КГБ Путін відкрито та відверто зайняв бік арабських бойовиків та терористів. А на чиєму боці десятиріччями був СРСР? Так чому нинішній хазяїн Кремля повинен бути на якомусь іншому боці, а Бібі? Бібі все знав та знає надалі й знає, що його доля вирішена. Ось чому він мовчить про гроші, які так важко плануються у США для України та того ж самого Ізраїлю. В Україні не забули, як Сара Нетаньяху плювалася українським хлібом у Бабиному Яру. Тепер уряд Ізраїлю забирає снаряди, які вже були відкрито задекларовані для України, а далі стає на заваді отримання абсолютно необхідних грошей для України.

Абсолютне мовчання Бібі та його уряду не випадкове. Хоча б мінімальний натяк у бік Конгресу, що фінанси для Ізраїлю та України треба поєднати, кардинально б змінило таку важку, але абсолютно зрозумілу ситуацію. Але, Бібі мовчить. Та це вже немає ніякого значення. Напевно, це вкрай добре, що Зеленський не доїхав до Ізраїлю. Можливо, що він збагнув всю мерзотну реальність, можливо що й ні. Та це також вже немає значення. Зараз ключове – збагнути, що Ізраїль, фактично, капітулював, як й повинно було бути. А зараз весь тягар тиску впаде на Україну. З боку Кремля – це автоматично. А з боку Білого дому – за необхідністю. Таємні переговори тривають і тиск на Україну посилюватимуться. Трамп про це знає, його люди про це також знають, у Конгресі республіканці також про це знають. Але, рівень стратегічного паралічу республіканців просто безхмарний.

Тепер вже немає сумнівів у тому, що банда Байдена абсолютно свідомо поєднала гроші для України, Ізраїлю та Тайваню. Це для того, аби не надати гроші нікому. В першу та головну чергу – для вже приреченого Тайваню. Після «Сан-Франциско» з Тайванем все вже зрозуміло. Тому, треба бути брутальним, що історія демократичного Тайваню завершується. А фінанси для України та Ізраїлю треба було розділяти. До 7 жовтня гроші планувалися лише та тільки для України. Та 2 жовтня Байден із конгресменами – демократами скинули МакКарті, а потім «вкинули» до Конгресу «спільний» законопроект. Це для того, щоб не було фінансування ні для кого. Та вирішальне та найгірше, що у той проклятий законопроект внесли положення про «захист» кордонів США. Це вже для того, щоб майже гарантовано «вбити» законопроект. На цей мерзотний гачок й попалися республіканці.

Може хтось у змозі пояснити, яке відношення має захист кордонів США до оборони України, або Ізраїлю? Новоявлений спікер Джонсон – глибоко провінційна та зашорена людина, цього ніяк не поясне, хоча, схоже, що й він почав прозрівати. Так чому він тоді поєднав гроші для Ізраїлю із скороченням витрат на IRS? Це так закривався капкан, розставлений Сплячим Джо та його опричниками і тепер умови диктує виключно окупант Білого дому. І умови ці вкрай мерзотні, як й було статися.

Блінкен летить до Ізраїлю, знову. Його нещодавно вигнали звідти, майже відкрито. Але, після того, Байден у люті, як передають, виставив вкрай жорсткий та огидний ультиматум – допомога для Ізраїлю лише за умови фактичного припинення наступу в Газі. Тобто - здатися. Теж саме було раніше з Україною. Ще на початку цього зіткнення, не війни, як називають, а зіткнення, я передбачав, що на Ізраїль чекає свій «Мінськ». Схоже, що я не помиляюся. Пам’ятайте, що Блінкен був одним із основних апологетів «Мінську» для України та був одним із ключових членів антиукраїнської коаліції вищого рівня. Та скоріш за все, ним й залишається. Тепер, майже точно, він везе до Ізраїлю текст «капітуляції». І Бібі її, ту «капітуляцію», майже точно, прийме. Потім Блінкен поїде з тим текстом до Палестини.

Зрозуміло, що Майк Джонсон цього не збагне та й схоже, що вже й запізно. Є шанси, що це збагнуть республіканці у Сенаті. Розділити голосування по допомозі Україні та Ізраїлю (про бідний Тайвань вже можна забути) навряд чи вдасться. Піти найбільш оптимальним шляхом та прибрати з цього білля статті про американські кордони ще є шанс, але він також доволі примарний. Й тому, можна зробити наступний прогноз. Якщо все ж таки, «спільний» законопроект буде голосуватися у Сенаті 4 грудня, він пройде, невеликою перевагою, але пройде. Потім у Палаті представників він буде відхилений та у новій редакції статей щодо кордонів США буде повернутий до Сенату. І тоді у Сенату не буде іншого вибору, як голосувати на підтримку. Але, на кожному з етапів Сплячий Джо та його камарилья будуть робити все, аби знищити цей законопроект. Головне для них – відкриті кордони. До листопада 2024 – го залишилося менше року.