Поьща ганебно промовчала два рази - у 2022 та 2023, коли російські ракети вторгалися на її територію та вбила польських громадян. Найвиші польські владні чинники виправдовувалися тим, що так просили Білий дім із НАТО. Але, правда в тому, що Білий дім не просив, а вимагав казати, що то не були ракети агресора, а Байден, перебуваючи тоді на Балі, просто відмовявся навіть прийняти доповідь, щодо того, що відбулося у небі над Польшею. Тоді Байден на Балі капітулював перед своїм союзником та соратником Сі. Зараз, на самому початку липня, коли два білоруські гелікоптери сплановано вторглися до Польщі, Байден і НАТО промовчать абсолютно, а Польща з Прибалтикою повинні здригнутися від жаху геополітичної реальності.

Відчай, що межує з істерикою польського прем’єра Маровецького, цілком зрозумілий. Майже цілковите мовчання Вільнюса та Риги, яке викликає лише страх, також є зрощумілими. Та чи зрозуміли там, у Польщі, Литві, Латвії та Естонії, що їх геостратегічний статус кардинально змінився й що вони, а вже не Україна, стали «буфернми», або «граничними», територіями? Надія на таке, вкрай необхідне, розумяння, зараз є вкрай слабкою. А далі таке розуміння, якщо воно, врешті-решт, надійде, може стати взагалі не потрібним. І чи зрозуміли там, у Варшаві, Вільнюсі, Ризі та Таллинні, що їм на допомогу не прийде ніхто?

У них був, можливо, останній шанс, у тому самому Вільнюсі, лише три тижні тому. Так, крах Вільньского саміту НАТО був абсолютно очікуваний та прогнозований. Але, на що інше сподівалися у Східній Європі? Вони ж точно знали, що у Вільнюсі буде геостратегічна поразка, якщо не геостратегічна катастрофа. Та вони промовчали. Зараз білоруські гелікоптери безкарно вторгаються до Польщі. Це наслідки кразу «Вільнюсу» і це лише початок.

Агресія проти Східної Європи була неминучою. Такі неухильні правила силової політики. Ми не знаємо точно, чи розпочалася б ця агресія Кремля із сателітами проти Східної Європи, якщо б не було взагалі того нещасного, але тотально провального, саміту НАТО у литовскій столиці. Але, зараз ми всі знаємо точно, що ця агресія Кремля із саталетами розпочалася саме після «Вільнюсу». І ми вже точно знаємо, що шлях до цієї агресії був відкритий повністю та свідомо нинішнім окупантом Білого дому та узгоджений ним, Байденом, із своїм союзником із Кремля, ще у Женеві, у червні 2021-го, якраз після Брюссельського саміту НАТО. І ми всі вже точно знаємо, що деталі зради Байденом та його угрупованням Східної Європи були остаточно узгоджені у січні 2022-го.

«Ленінградські» домовленості Путіна із Лукашенко стали, в перщу чергу, наслідками краху «Вільнюсу». Але, ці домовленості стали також й результатом таємних домовленостей між Крмелем і Білим домом. Зараз, коли вже стало публічно відомо, що таємні переговори поміж угрупованнями Путіна та Байдена відбуваються, як мінімум два рази на місяць у режимі он-лайн, а кожні три місяці емісари Байдена дуже високгоо рівня прибувають до Кремля, не може бути сумнівів у тому, що вони обгворюють те, про що було вже домовлено два з половиною роки тому. І також можна, майже точно, сказати, що долю Сзідної Європи брутально і таємно вирішує Вікторія Нуланд. Так саме, як ця лгидна та мерзотна особа вирішувала та продовжує вирішувати долю України. Вона знає, що ми знаємо й тому страшенно боїться. Так саме, як панічно боїться й лівий екстреміст, а за сумісництвом, «директор ЦРУ» Бернс. Та у них за спиною – Сплячий Джо, а у того за спиною – монстр Обама, а у них за спинами – Кремль із Путіним, а за їх всіма спинами – ЦК КПК із монстром Сі. А Польща, Прибалтика та, як виглядає, і Фінляндія кинути на поталу та розтерзання.

Як виглядає, серпень буде місяцем все зростаючої дестабілізації, залякування та погроз. Два білоруських гелікоптера – це тільки прелюдія й вона цілковито вдалася. Але, майже немає сумнвів, що це був, свого роду, стратегічний обман, а головний удар готтується там де буде незрівнянно слабший опір – Прибалтика, передусім, Литва і Латвія, а в першу чергу, саме Литва. Як вдвкрите знущання над «Вільнюсом» та НАТО. Чи будуть штурмувати Сувальський перешийок, поки що невідомо? Чи будуть введені в бій регулярні російькі частини? Як виглядає зараз, поки ні. Стратегія та деталі цієї стратегії, були остаточно схвалені саме під Ленінградом тиждень тому. Як вилядає, коючові події в агресії проти Східної Європи відбудуться у вересні. Саме тоді може пролунати справжній ультимутам. І схоже на те, що зміст того ультиматуму, текст якого, скоріщ за все, був затвердженй під Ленінградом, вже відмомий Байдену та його кліці.

Кремліський монстр поспішає. У жовтні він повинен прозвітувати перед монстром пекінським щодо Східної Європи. У Сі свій, власний стратегічнй графік, і він не потерпить відхилень від Путіна. На листопад запланована інша, але більщ стратегіно важлива зустріч між двома іншми союзникаами – Байденом і Сі у Лос-Анджелосі. Там Сплячий Джо здасть все, тому що це єдине, що може допомогти йому вціліти. Мова вже не про вибори у США 2024-го. Тих виборів може взагалі не бути, а якщо вони й будуть, то вибори 2020 року будуть розцінюватися, як взірець «чесності та справедливості». Сі та Путін про це вже знають. Так, нинішній окупант Білого дому для них вже не цікавий. Та вони теж поки що побоюються за невідоме, тому витиснуть із цього свого американського союзника все. Ще лише до «Вільнюсу» ми правильно порівнювали Україну із Тайвенем. Зараз, лиге після трьох тижнів, все по-іншому і треба порівнювати вже цілу Східну Європу із Тайванем.

Я просто не бачу, як вивести цю Східну Європу із стану оціпініння,страху та відчаю? Тоді, якщо немає відповіді, треба запитати, а чи треба взагалі це робити, коли всі намагання можуть, а скоріш за все, будуть марними та непотрібними?. І тоді, абсолютно природньо виникне ключове: як зупинити та зруйнувати Байдена? У республіканцв вже немає іншого виходу. Імпічмент окупанту Білого дому, схоже, намічений на жовтень. Це буде співпадати із узгодженими графіками дій страшного «Союзу трьох».