Вельми схоже, що на Тайвань, вже незабаром, чекає страшна доля Гонконгу. Тільки на Тайвані все може бути набагато страшніше, але ж Тайвань буде битися до останнього. Або, не буде.

«Балі» став свого роду «Мінськом» для Тайваню. Тому подальший розвиток передбачити доволі легко. А тайванці, поки ще є час для порятунку, повинні збагнути, що на допомогу навряд чи хто прийде. А часу до того порятунку, як виглядає, вкрай мало, можливо, що лічені тижні.

Я ще декілька місяців тому писав, що Сі може віддати наказ на вторгнення відразу після нового року. Вищого рівня американські професіонали – аналітики також відводили лише декілька тижнів, максимум, декілька місяців, часу перед вторгненням Народної Визвольної Армії на острів, який вважають своїм, комуністичним.

Ті аналітик відверто зневажали оцінки та прогнози, як ЦРУ, так і Пентагону, так і апарату директора Національної розвідки США. Й абсолютно правильно робили. Вони блискуче знають, хто керує у захопленому два роки тому Білому домі й кого ті, хто захопили Білий дім, призначили на ключові посади в структурах національної оборони, безпеки та розвідки. Соратники окупанта Білого дому – Сі, Путін та Хаменеї, про це знають блискуче. Й тому, спочатку була Україна – після так званої «Пекінської олімпіади», а тепер неухильно та майже невідворотно насувається Тайвань – після Балі, а також після футболу в Катарі.

Це не збіг, це не імпульсивні силові рішення диктатора Сі та його кліки ЦК КПК спрямовувати десятки військових літаків та кораблів до Тайваню за лічені дні перед новим роком. Це – чітко вивірена, узгоджена та затверджена стратегія. На Балі Сі, після багатогодинної зустрічі із своїм багаторічним союзником та партнером - «президентом -крадієм» Байденом, як виглядає, остаточно зробив висновок, що дорога для вторгнення відкрита. Йому та його соратникам із ЦК КПК лише залишилося зачекати приїзду до Пекіну Блінкена на початку року, як домовилися Сі та Сплячий Джо особисто, аби ухвалити остаточне рішення. Якщо Блінкен, один із найбільш небезпечніших для США державних секретарів в історії, ще туди взагалі поїде.

А паралельно Сі та його найближчі виконавці зміцнюють свої зв’язки із Кремлем. Хоча куди вже міцніше їх посилювати. Аде, Медведєв недарма з’яввися у Пекіні якраз перед небаченою демонстрацією сили щодо Тайваню. Так, Кремль відверто плазує перед пекінськими комуністами, але це абсолютно не виняток. Так завжди було в історії, так і буде й надалі. А чому кліка у Кремлі не повинна плазувати перед клікою у Пекіні, якщо остання цілковито на боці першої та шле зброю до Москви у її війні проти України? А Кремль відкрито закликає Сі та ЦК КПК до вторгнення на Тайвань.

Розрахунки Кремля різні та складні. Та ключовий – це неухильне зміцнення союзу Пекіну і Москви, про що домовилися майже рік тому. А ще важливіше – неухильне зміцнення союзу Москви – Пекіну – Тегерану – Дамаску – Пхеньяну та далі за списком. А це дуже серйозна потуга. Трагедія не в тому, що цей зловісний та мерзотний союз існує та посилюється. Трагедія в тому, що у Білому домі – не президент США, а окупант цього дому, який захопив його саме за допомогою того страшного союзу. Тому Тайвань може, а скоріш за все, стане природньою жертвою.

Про кинутий всіма Гонконг вже ніхто навіть не говорить. Про Україну також би ніхто не говорив, якщо б не піднялася на війну ціла Україна. А так двоє соратників та партнерів із Кремля та Білого дому домовилися ще давно, у Женеві, у червні 2021-го. Жодних сумнівів у цьому.

Я не знаю, скільки зможе протриматися Тайвань? Аж занадто нерівні сили. Я не знаю, хто прийде на допомогу Тайваню? Скоріш за все, що ніхто. Японія? Майже точно, що ні. Австралія – ні. Південна Корея також, що ні. Над нею висить реальна загроза нової війни із безумним режимом у Пхеньяні. А паралелі, які можна зараз провести між загрозами над Тайванем і Південною Корею, вельми зловісні. Найбільш страшний сценарій, якщо напади на Тайвань та Південну Корею відбудуться одночасно на початку наступного року. Сі та Ин – це вкрай міцний союз двох страшних диктаторів і цілі у них тотожні.

3 січня 2023 року новий Конгрес США збереться у Вашингтоні. У військовий час. Про це там, у США, всі знають, просто ще бояться сказати про це вголос. Зараз вкрай важливо не допустити нового «Перл-Харбору» у будь-якій його формі. Важко уявити, що Конгрес може не допустити цього. Але, Конгрес може та зобов’язвний примусити Білий дім не допустити такого страхіття знову. Якщо вже не запізно.