Верховний командувач силами НАТО в Європі, генерал Куртіс Скапарроті, після свого призначення на цю посаду десь три роки тому, сказав, що «йому треба розібратися, що відбувається на сході України». Чим завершилося його «розібратися» відомо – майже тотальним зникненням Альянсу в Україні за всіма напрямками та параметрами. Іншого й не могло трапитися.

Скаппарротті – це ставленик членів анти-української коаліції вищого рівня з боку США, яку очолювали, та продовжують очолювати, Обама, Байден та Клінтон.

Скапарротті – це пряма креатура Барака Хуссейна Обами для умиротворення Кремля й паралельно для знищення Альянсу. Так саме, як і інша креатура Обами-Клінтон – Роуз Гьотемьоллер – одна із найбільш реакційних фігур, яку «вмонтували» у вищу ієрархію Альянсу, яка є абсолютно про-російська, анти-українська та, головне, анти-натівська.

«Діалог» із Путіним, який всередині НАТО називають підвалиною так званого «двовимірного» підходу - це капітуляція, завуальована в іншу форму. І Скапарротті, Гьотемьоллер та дуже багато інших в НАТО та за межами НАТО цю капітуляцію забезпечують.

Перша зустріч Верховного командувача силами НАТО в Європі Куртіса Скапаррротті із серійним вбивцею та міжнародним злочинцем, начальником російського Генштабу Валерієм Герасимовим у Баку відбулася у квітні. В НАТО такі зустрічі із ворогом називають на власному сленгу – «посилення мір довіри та уникнення конфронтації». За час, що минув із квітня, рівень глобальної конфронтації збільшився до невпізнання. Звичайно, шо в Альянсі «занепокоєні».

Тому й 12 грудня, у Баку, відбулася друга зустріч між Скапарротті та Герасимовим – подалі від очей громадськості та преси. Всі ті ж порожні та такі, що викликають стійку відразу, фрази про «діалог, порозуміння, недопущення та попередження». А по суті – відступ, умиротворення, обіцянки та, в кінцевому випадку, зрада та капітуляція.

Жодних сумніві, що у Баку головним стала теми Чорномор’я та Середземномор‘я. Південний фланг НАТО рухнув. Можна було б вибачити за це, якщо була б, хоч мінімальна, боротьба за той фланг. А так, Альянс «здав» той фланг Москві із союзниками, як НАТО, разом із Порошенко, допомагав здавати Крим та частину Донбасу Путіну.

Після «бакинської» зустрічі двох частин «діалогу» - Скапаррротті та Герасимова, стало остаточно зрозумілим, що Альянс нічого не буде робити, аби хоч якось допомогти змінити баланс сил в Азові. Вже не заради України, але заради інтересів своїх держав-членів. Нічого подібного. Тільки обіцянка, що один есмінець США увійде до Чорного моря на обмежений час. Це «діалог» від НАТО, а точніше – повна капітуляція в Азові й Чорному морі. Це просто констатація того, що було відомо вже, майже, п’ять років – встановлення тотального контролю Росією над цілим Чорноморським регіоном.

Всі ті скапарротті, гьотемьоллер, нейхус чітко виконали установки від Обами. НАТО знекровлене, розділене та паралізоване. Чи могло це трапитися за іншого, аніж Барак Хуссейн Обама, президента? Невідомо. Скоріш за все, що так, але не так жахливо та принизливо. Всі ті установки абсолютно тотожні із стратегічними цілями «кремлівських» мрійників. І в цілому Чорноморському регіоні ці цілі тих «мрійників» здійснилися.

Чи розуміє це Президент Трамп? Звичайно, що так. Чому нічого, або, майже, нічого не робить? Відповідь елементарна: «А чому Трамп повинен захищати путінського холуя – Порошенко? А чому Трамп повинен мати справу з такими, як Скапарроті та Гьотемьоллер? І головне, а чому Президент США Дональд Трамп повинен захищати НАТО, яке, фактично, капітулювало?».

Та «бакинська» зустріч двох сторін «діалогу» - Скапарроті та Герасимова, звичайно, зрада. Гаразд, але чому через день, у Відні відбувається такий самий діалог, але на рівні дипломатичному – між Салліваном та його візаві Сиромолотовим, із майже тотожнім порядком денним? І саме у той момент, коли Болтон оголосив так званий «ультимутам» Кремлю щодо потенційно можливої зустрічі Трампа та Болтона. Відповідь із Кремля була миттєвою та для Кремля надихаючою. Для Білого Дому вбивчою. Для України також.