«Лють» Президента Трампа до безумного північно-корейського режиму, навіть, не стратегічна. Схоже, що вона, та «лють», навіть, не індивідуально-людяна, як це було, коли він віддав наказ на нанесення ракетних ударів по сирійських військових частинах на початку квітня.

Режим у Пхеньяні це зрозумів, тому й продовжив свої дії, здобувши стратегічну ініціативу. Всі ті голосування в анемічній ООН, всі ті хвилі санкцій, всі ті навчання, не змогли й не зможуть змінити геостратегічне позиціювання режиму Ина. Тим більше, що те позиціювання є свого роду прикриттям реального геостратегічного позиціювання справжніх та вирішальних гравців у цьому «північно-корейському гамбіті» - Китаю, Росії та Ірану.

Режим Ина, під тотальним контролем Пекіна, Москви та Тегерану, почав діяти більш агресивно та наступально лише за однієї причини – вони всі знали, що Білий Дім блефує. А вони – ні.

Дональд Трамп, власноруч та за «допомогою» своїх найбільш впливових радників – Меттіса, Тіллерсона та МакМастера, поставив, ні не себе, а Сполучені Штати, у стан відступу, нерішучості та невпевненості. Що найбільш вражає, так це те, що Президент Трамп знає про це. Він знає, що він та його країна опинилися у такому стані саме тому, що він підкорився порадам вищеперерахованих людей.

Трамп знає про це й саме тому, нарешті, сказав те, що повинен був сказати: «Розмовами вирішити північно-корейське питання неможливо». І що Президент США почув через декілька годин від свого секретаря оборони Меттіса? Правильно, Метттіс повністю заперечив своєму Президенту та Головнокомандувачу: «Ні, ще є інші можливості для вирішення проблем із Пхеньяном». А це вже, майже, конституційний виклик для президента США.

Ин, Сі, Путін та Хаменеї чудово почули вислови Меттіса й сказали йому чергове «дякую». Коли будуть наступні запуски ракет та ядерні випробування?

Дональд Трамп, як мінімум, інстинктивно все розуміє. Він наблизився до одного із ключових моментів свого раннього президентства – зламати спротив тих, кого він привів до влади та надати наказ на знищення, як дикунського режиму у Північній Кореї, так і всіх військових сил того режиму.

Але, головне – страхітливі ігрища навколо так званих «ракетно-ядерних програм» маразматичного режиму Пхеньяну, це лише ігрища, хоча й дійсно страхітливі. Головні гравці цього ігрища у Москві, Пекіні та Тегерані мають зовсім інші цілі – встановлення свого домінантного порядку у Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Ин та його безумний режим – лише інструмент. І Дональд Трамп повинен знищити цей інструмент, навіть ціною Меттіса, Тіллерсона та МакМастера. Сирію Трамп із цими персонами вже програли.