Президенство Британії в ЄС, яке розпочинається 1 липня, перебуває в атмосфері високих очікувань на тлі серйозних заяв Тоні Блера про необхідність реформування Європейського Союзу.

Ці очікування будуть пов'язані із загальним інтересом, яким чином Лондон стане провідником, в першу чергу, для Європи, аніж заради власних національних інтересів.

Амбіційна реформістська реторика Блера частково допомогла знизити негативну критику на його адресу, що розпочалася після колапсу самміту ЄС два тижні тому.

Загальне фіаско спонукало до дебатів щодо Європи в якості зони вільної торгівлі чи більш політичної інтеграції та надало Блеру підгрунтя для початку його президенства.

Але, хоча існує загальна згода, що зміни необхідні, скептіки аргументують, що на протязі шести місяців президенства іх досягнення може розглядатися лише як диво.

Для досягнення результатів в найбільш важливих питаннях - майбутній бюджет ЄС, або законодавство щодо внутрішнього ринку - Даунінг Стріт повинен працювати із всіма союзниками в європейських столицях.

Спочатку бюджет ЄС 
 
Для того, щоб заручитися підтримкою свої традиційних союзників із країн центральної та східної Європи, Блер повинен виказати свою волю щодо просування бюджетного процесу. Саме ці країни є найбільш вразливими в разі затягування переговорів щодо бюджету.

Для того, щоб переконати своїх партнерів в добрій волі, британський лідер може запропонувати зміни щодо фінансування Британії з бюджету ЄС і одночасно розпочати реформування аграрної політики. 


Зелене сівтло для бізнесу

Окрім бюджетних переговорів, Британське президенство бажає просувати вперед цілий ряд важливих законів. Серед них, регулювання хімічної промисловості, сервісна директива, фінансовий сектор, директива щодо довжини робочого часу, які викликали найбільш гарячі суперечки.


Окрім цього, Лондон бажає розпочати перегляд існуючих законів для того, щоб зняти навантаження з бізнесу.

Розширення 

Британія також буде вести свою діяльність в питаннях розширення. Вона потужно підтримує подальше розширення блоку, в тому числі й за рахунок Туреччини, переговори з якою розпочинаються 3 жовтня.

Але, існує серйозна опозиція з боку деяких країн, які хочуть зробити більш складними для Анкари початко переговорів. Це стане сейрйозним випробовуванням зберегти домовленість щодо початку переговорів з Туреччиною.

Британське президенство також має серйозні наміри щодо Хорватії, переговори з якою планувалися розпочати в березні. Хоча початок переговорів із Хорватією Британія ставить в залежність із співпраці Загреба з трибуналом ООН.


Порядок денний Тоні Блера також співпадає з дуже насиченим міжнародним порядком денним - самміт ООН у вересні, а також міністерська конференція Світової Організації Торгівлі і Гонконзі в грудні.