Перше стратегічне приниження перед союзом Москви – Тегерана – Дамаска – Хезболли відбулося в Італії під час зустрічі G7. То було спільне приниження для Тіллерсона та Джонсона, коли італійський, французький та німецький міністри закордонних справ брутально заблокували ультиматум для аль-Асала та Путіна. Після того політично землетрусного акту «Велика сімка» втратила право так називатися.
Друге стратегічне приниження перед союзом Москви – Тегерана – Дамаска – Хезболли відбулося під час перебування Тіллерсона у Москві, коли над Державним секретарем США політично, фактично, познущалися та відправили додому.
А заключним етапом того приниження стала поява на наступний день у Москві членів союзу – міністрів закордонних справ Ірану та Сирії. У тому самому залі, де Лавров, фактично, зачитував ультиматум для G7, три міністри союзу познущалися, як над Тіллерсоном, так, передусім й над Борисом Джонсоном.
А далі Борис Джонсон категорично принизив сам себе. У недільному випуску The Telegraph він оприлюднив свій «сирійський план». Серед положень того «плану Джонсона треба виділити два наступних.
Перший, Росії повинна бути задоволена збереженням її основних стратегічних інтересів у Сирії. Другий, треба знайти механізми усунення аль-Асада від влади. Але, збереження аль-Асада при владі і є одним із основних стратегічних інтересів Кремля та Путіна у Сирії.
Відповідь з Москви була вбивчою та таки принизливою. Й Борис Джонсон заслужив на таку московську оцінку.
Через декілька годин надійшла звістка, що війська аль-Асада, за підтримки російської авіації, взяли стратегічне місто у провінції Хама. За інше стратегічне місто точаться важкі бої. Це відповідь союзу Москви – Тегерана – Дамаска – Хезболли на «план Джонсона», тобто умиротврення.
Борис Джонсон був блискучим архітектором історичної та грандіозної перемоги на референдумі щодо виходу Великої Британії із ЄС. Як і застерігалося, призначення Бориса Джонсона на посаду секретаря із зовнішніх справ та у справах Співдружності виявилося провальним. Союз Москви – Тегерана – Дамаска – Хезболли, напевно, дуже не хоче, щоб на місце Джонсона прийшла інша персона.
|