Трамп та його люди повинні були усвідомити дві головних істини, які відносяться до сирійського силового протистояння.

Перша. Барак Хусейн Обама свідомо програв війну в Сирії в рамках широких домовленостей, в першу та головну чергу, із Кремлем та, особисто, із своїм коаліційним соратником та союзником Путіним.

Друга. На Широкому Близькому Сході утворилася жорстко з’эднана та, так само, жорстко налаштована на досягнення своїх цілей коаліція Москви – Тегерана – Дамаска – Хезболли. До 7 квітня 2017 року Туреччина була, фактично, майже на межі приєднання до неї. Ця коаліція вкрай рішуче змістила геостратегічний баланс у регіоні на свою користь.

Якщо Дональд Трамп, а не це схоже, керувався інстинктивною реакцією на застосування хімічної зброї режимом аль-Асада у провінції Ідліб, тоді перспективи не виглядають гарними. Але ж Трамп чудово знає, що вбито вже шістсот, а можливо, більше тисяч сирійців.

Якщо Трамп, після 72 годин з моменту отримання інформації щодо хімічної атаки, не надав наказ на підготовку нової сирійської стратегії США, тоді перспективи виглядають ще більш похмурими.

Хто змусив президента США віддати наказ на застосування армії проти сил сирійсько-російсько-іранської коаліції, після чого повернення до статус-кво вже неможливо? Звичайно, що це не донька президента Іванка. Майже однозначно, це Герберт Макмастер. Та, майже очевидно, це Джім Меттіс.

Якщо це так, а як виглядає із зовнішніх спостережень за балансом сил в уряді Трампа, скоріш за все, це саме так, тоді, майже, неможливо повірити в те, що не була розроблена нова стратегія поведінки США щодо Сирії. Якщо цього не трапилося, тоді ми про це дуже швидко дізнаємося й тоді баланс сил, як в Сирії, так і в регіоні ще більш схилиться на бік коаліції Москви – Тегерана – Дамаска – Хезболли.
В першу чергу, абсолютно очевидно, що Кремль не піде на поступки. Де та межа, коли Путін почне зупинятися? Макмастер, Меттіс та Тіллерсон, скоріш за все, знають про це.

Якщо Тіллерсон все ж таки полетить до Москви, хоча сенс у цьому вже втрачений, він повинен виставити Кремлю ультиматум. Але, один удар по силам аль-Асада – для Кремля це, майже, ніщо. Якщо Тіллерсон натякне, що у Білому домі є нова сирійська стратегія, тоді Путін злякається.

Барак Хусейн Обама програв війну в Сирії. Хоча, на моє переконання, Сполучені Штати повинні були зосередитися виключно на наданні всієї необхідної зброї так званій поміркованій опозиції для підтримки політичного та військового балансу. Й уникнути розміщення американських військ на сирійській землі. Але, Обама в рамках коаліції із Путіним програв війну. Свідомо.

Якщо в найближчі години та дні, ми не побачимо нових ударів армії США по силам коаліції Москви – Тегерана – Дамаска – Хезболли, тоді це стане доказом, що Дональд Трамп керувався інстинктивною реакцією на застосування хімічної зброї.
Сирійське зіткнення продовжиться й на нову хімічну атаку чекати треба недовго. Що вже потужно вразило, так це те, що, буквально, через декілька годин після американського бомбардування, сирійські літаки почали злітати з того самого аеродрому.