Путін виконав свою стратегічну місію в Україні на даному історичному проміжку. Низка районів Донецької та Луганської областей анексовані та знаходяться під майже тотальним силовим контролем РФ. Зараз оцінюються різні варіанти приєднання тих районів до РФ.


Й, одночасно та паралельно, вирішуються питання щодо подальшого розширення окупації та анексії українських територій. Те, що відбувається зараз в Криму, майже однозначно, свідчить, що початок реалізації нового етапу стратегії Путіна не є віддаленою перспективою. І це вже не «Мілан» - той страхітливий зговір між двома соратниками та союзниками – кремлівським Путіним та Путіним українським – Вальцманом (Порошенко).

Поки Кремль взяв стратегічну паузу по відношенню до України, він різко почав знову стратегічно розхитувати ситуацію на Близькому Сході і, в першу, та звичайно, у головну чергу, в Сирії. Абсолютно очікувано.

Це було також повністю зрозуміло, що після взяття Алеппо, наступні напрямки дій коаліції Москви-Тегерана-Дамаска-Хезболли будуть спрямовані на Ідліб, Хому та Хомс. Так воно й трапилося. Більше того, іранські бойовики вийшли на рубежі біля Голанських висот. І Нетаньяху, майже, в паніці помчав до Москви. Повернувся у стані ще більшої паніки.

І звичайно, як це було прогнозовано від 30 вересня 2015 року – дня початку операції РФ у Сирії, північно-східні, майже безлюдні, сирійські місцевості, що під контролем ІДІЛ та інших радикальних ісламістських угруповань, будуть «віддані під відповідальність» так званій «західній коаліції», читай США. Так воно й трапилося також. Дональд Трамп віддав наказ на відправлення тисячі американських піхотинців до того району. Путін, аль-Ассад та Хаменеї у захваті. Скільки загине американців та за шо?

І Кремль «підпалив» Лівію. Чутки, що на території Єгипту висадилися російські спецназівці, виявилися правдивими. Це плацдарм для майбутнього вторгнення. Саме в той момент, коли в Лівії знову спалахнула громадянська війна. Російський спецназ проектується не тільки на Лівію, а на всю Північну Африку. Один із наслідків такого стратегічного проектування реальної сили – чергові хвилі дикунів та монстрів, що рушать до європейських берегів.

Спротиву Кремлю та Путіну жодного. Скільки це може тривати? А чому б не задати питання навпаки: «Знайдеться хоч хтось, хто почне хоча б пригальмовувати Кремль та Путіна?». Можливо, що так. І ця людина буде із Сполучених Штатів. І, майже однозначно, це буде не Дональд Трамп.