Те, що відбувалося 8, 9 і 10 серпня 2016 року, стало не результатом непередбачуваних або передбачуваних збігів, а апофеозом складних та важких геополітичних зусиль путінського Кремля і епічної геостратегічної поразки, того, що залишилося від "Заходу".

Ці дні, в історії, можливо, називатимуть днями народження коаліції Москва - Тегеран - Анкара - Дамаск - Баку або коаліції Путіна - Роухани - Эрдогана - Ассада - Алієва. Причому, ця коаліція - це коаліція бажань, а не коаліція необхідності. І це - принципово.

Які стратегічні результати будуть отримані в результаті створення цієї коаліції.

На Широкому Близькому Сході кардинально змінюється баланс сил на користь цієї коаліції на тлі стратегічного відступу, якщо не сказати, втечі, в першу чергу, СЩА, в другу, країн Персидської затоки.

У Сирії можна чекати різкого посилення позицій режиму Ассада, що, швидше за все, приведе до його перемоги над повстанцями і терористичними організаціями.

На Кавказі, баланс сил ще кардинальніше зміщується на користь Кремля. Найбільшу загрозу таке зміщення несе для Вірменії та Грузії.

У Чорноморському регіоні Росія і Туреччина дістають величезні можливості для майже тотального домінування. Стратегічне положення України на її південному фланзі серйозно погіршає. Вірогідність повернення Криму до складу України, яка і так була дуже низькою, спрямується майже до нульової відмітки.

У районі Каспійського моря домінування цієї коаліції буде майже тотальним.

Створення коаліції Москва - Тегеран - Анкара - Дамаск - Баку отримає серйозну громадську підтримку в усіх її країнах-учасницях і така підтримка, мабуть, тільки наростатиме.

Ключовий момент утворення цієї коаліції був вибраний дуже вдало:

а) на тлі майже повного краху президентства Обами;
б) після майже провального саміту НАТО у Варшаві, коли південний фланг Альянсу залишився майже повністю незахищеним;
в) коли ЄС, після референдуму у Великобританії, увійшов до смуги найглибших потрясінь, які, можливо, приведуть до завершення існування проекту "ЄС";
г) на тлі майже повного краху президентства Порошенка.

Зараз, коли зрозумілі стратегічні цілі і завдання цієї коаліції під керівництвом Путіна і Кремля, незрозуміла відповідь тільки на одне питання: "У демократичному та вільному світі знайдеться політик або громадський діяч, який зможе зупинити це безумство"?. Відповідь теж ясна - зараз ні. А коли? Адже коли такий лідер з'явиться, ми усі житимемо в абсолютно інших умовах.