Зараз немає більш важливого завдання, аніж відстояти Маріуполь від його захоплення армією Росії.

«Колишній президент» Порошенко в стадії цілковитого розпаду. Його розпад із швидкістю, що вже майже не піддається уявленню, передається на всі ланки управління державою. Це реальність, яка відбувається на очах. Система безпеки України майже паралізована на тлі фундаментального політичного колапсу та майже тотальної зради.

Кремль та його чинники все прорахували вірно. Невеликий «застій» у війні з Україною був викликаний таким ж «невеликим відволіканням» у бік Сирії. Це «відволікання» вже завершується.

У Мілані 17 жовтня 2014 року, за словами руйнівника американської потуги та слави Керрі, два Путіни – кремлівський та козинський, підписали таємний папір, згідно якого Маріуполь повинен був бути зданий московській армії. Як було віддане Дебальцеве. Кегебісти ніколи нічого не забувають. Зараз, як виглядає, наступив час для розплати.

Треба чітко зрозуміти, що ніяких злочинних «мінських бумажек» вже не існує. Треба нарешті усвідомити, що ніяких форматів вже також не існую. Існує лише одне – в Парижі Кремль оголосив про ультиматум: здатися. Такий самий ультиматум Путін оголосив 30 вересня вашингтонському Путіну – Обамі. Білий дім здався. Тепер черга козинського Путіна.

Маріуполь під страшною та прямою загрозою. Російське військове кільце стискається щогодинно.  «Колишній президент» Порошенко, як виглядає, виконує накази Кремля та Лубянки, як чурбан. Озброєння відводиться для захоплення міст, сіл, селищ та територій ворогом.

Атака на Маріуполь може розпочатися через декілька днів. Далі путінська банда чекати не зможе. Просто в українського путіна не залишиться вже більше часу.

Зараз головне для української армії не відійти від міста, головне для полку «Азов» залишитися в місті та на його околицях.

Все просто. Якщо втратимо Маріуполь, на Порошенко чекатиме доля Муссоліні, або Каддафі, або Чаушеску. Але скільки загине людей. І де буде зупинений ворог – біля Запоріжжя, Херсона або Одеси?