Стратегія знищення режиму Ассада пропонувалася автором цього матеріалу влітку 2011 року. Вона базувалася на двох складових. Перша, піднесення та впевненість НАТО та його союзників, в першу чергу, з країн Близького Сходу та Перської затоки, після  надуспішної операції в Лівії. Друга, неймовірна схожість ситуацій та тих завдань, які необхідно було вирішити заради досягнення успіху. Ці дві складові вели до логічного висновку: «Операцію по поваленню дикунського режиму Ассада треба було розпочинати відразу після знищення режиму Каддафі».

Після майже двох років громадянської війни в Сирії, за словами турецького міністра закордонних справ, які він сказав під час свого виступу на Мюнхенській конференції в неділю 2 лютого, «сирійські повстанці погрожують помститися Заходу в будь-якому випадку – своєї перемоги або поразки». За всіма критеріями, перший, переможний сценарій видається набагато вірогіднішім. І, звичайно, все гостріше відчувається, що в той вакуум, що виникає в Сирії на тлі фатальних спроб режиму вижити, вторгаються зовсім непомірковані сили сирійської опозиції.

Немає сенсу вести мову про загальну стратегію Росії. Шокує інше: «Невже в спробі захистити сирійського дикуна-союзника путінський режим не розуміє, хто може захопити владу в одній з ключових держав одного із надключових регіонів світу?». 

Сирійська драма входить у завершальний етап, за яким послідують інші. Можна просто покласти кальку з Іраку, Єгипту, Йємена. Майже вражаюча безпомічність інститутів Заходу стає нормою на тлі такої саме вражаючої розкоші готельних конференц – холів, в яких найвища західна політична еліта так само проголошує майже одне й теж без будь-якої надії для сирійців, єгиптян…Хто наступний?

Але, є й виняток. Сенатор Маккейн під час сесії  з проблем Близького Сходу та Північної Африки був відверто пригнічений і було повністю очевидно, що, в переважному ступеню, ця пригніченість походила саме на тлі західної стратегічної імпотенції. На пряме питання «Що робити?» сенатор дав пряму відповідь: «Ми вже мали «лідерство із задньої позиції», тепер ми повинні уникнути «утримання із задньої позиції». Американське лідерство». Обама вимушений вирішувати.