Державний Секретар США Гілларі Клінтон розпочинає візит до Східної Європи і Південного Кавказу з Києва. Сьогодні вона має зустрітися з українськими політиками та представниками громадянського суспільства. Як наголошують у Вашингтоні, хоча відносини з кожною державою мають свої особливості, спільна тема візиту чільного американського дипломата до регіону – демократія.

Спершу в Києві Гілларі Клінтон візьме участь у засіданні Комісії зі стратегічного партнерства Україна – США, яку вона очолює разом із міністром закордонних справ України Костянтином Грищенком. Після цього – зустрічі з Президентом України Віктором Януковичем та одним із лідерів української опозиції Юлією Тимошенко. Крім політиків, держсекретар США побачиться з представниками громадських організацій і виступить у київській Політехніці.

Візит Гілларі Клінтон до України оглядачі у Вашингтоні називають до певної міри подякою за те, що в квітні Президент Віктор Янукович пообіцяв позбутися високозбагаченого урану. З іншого боку, на Заході розчаровані тим, що нова українська влада відмовилася від курсу на вступ до НАТО.

Сполучені Штати сподіваються, що Україна матиме добрі відносини не лише з росіянами, але й із американцями і європейцями, заявив у Вашингтоні напередодні турне Клінтон помічник державного секретаря США з питань Європи і Євразії Філіп Ґордон.

Крім цього, США хочуть підтримати демократію в Україні, сказав він.

«Гадаю, що зараз вони (українці) на вірному шляху, але такі питання, як демократична відкритість, свобода слова, не є в зразковому стані. Тому державний секретар, як вона це завжди робить, не лише приверне увагу до проблеми влади, але й почує думку інших у громадянському суспільстві», – зауважив Філіп Ґордон.

Колишній посол США: систематичних спроб згорнути демократію в Україні немає

Серед представників громадянського суспільства, з якими має зустрічатися Гілларі Клінтон, – і президент Інституту медіа права Тарас Шевченко. «Ми б хотіли донести те, що свободи в Україні згортаються. І хоча це зараз поки що не дуже великі проблеми, однак намітився негативний тренд, щодо якого ми маємо достатньо великі застереження», – розповів він Радіо Свобода про свої очікування від зустрічі.

Посол США у Києві Джон Тефт нещодавно назвав «тривожними» повідомлення про тиск на журналістів і висловив сподівання, що українська влада належно на них відреагує.

Тривожні сигнали є, але поки що надто рано казати про систематичні спроби згорнути демократію в Україні, вважає колишній посол США у Києві Стівен Пайфер. Про це він пише у статті на сайті Інституту Брукінґза, де зараз працює як дослідник.

Пайфер бачить різницю між становищем, коли влада диктує редакційну політику, і тим, коли видавці стримують редакторів не критикувати владу, щоб отримати від неї преференції.

Так само деякі медіа-конфлікти в Україні, можливо, більше відображають бізнес-інтереси, які змагаються за контроль над певними ЗМІ, ніж виклик для свободи преси, зазначає Стівен Пайфер.

У Польщі Клінтон згадає про Голокост

Після Києва 3 липня Гілларі Клінтон поїде до Кракова, де візьме участь у відзначенні десятої річниці «Спільноти демократій» – організації, яку свого часу створювала колишній керівник американського зовнішньополітичного відомства Мадлен Олбрайт.

Гілларі Клінтон приїде до Польщі напередодні другого туру президентських виборів, де, зокрема, проведе переговори з міністром закордонних справ Радославом Сікорським. На порядку денному – Афганістан, Іран, європейська безпека і програма Східного партнерства ЄС, яка поширюється і на Україну.

Крім цього, в Польщі Державний секретар США збирається відвідати Музей Шиндлера – на згадку про німецького підприємця Оскара Шиндлера, який врятував сотні євреїв від Голокосту.

Азербайджан – виклик для американської дипломатії

Ввечері 3 липня Клінтон має приїхати до Баку. Це буде перший візит державного секретаря США до азербайджанської столиці з 1992 року.

Це може бути найскладніша дипломатична зупинка для Гілларі Клінтон під час нинішнього турне. Сполученим Штатам потрібна підтримка Азербайджану як транзитної держави на шляху поставок до Афганістану – приблизно чверть усіх вантажів іде через Кавказ.

Через політичні потрясіння у Киргизстані наразі неясно, якою буде доля військової бази Манас, що її тепер використовують американці. Тому стратегічна вага Баку для Вашингтона може ще більше зрости.

Азербайджан також є ключовим гравцем в енергетичній політиці регіону. США підтримують зменшення російського впливу, а цьому може сприяти газогін «Набукко» за участю азербайджанців.

З іншого боку, американці невдоволені тим, що президент Ільгам Алієв, як це бачать у Вашингтоні, намагався перешкоджати примиренню між Туреччиною і Вірменією. Відносини США з офіційним Баку також затьмарені тиском азербайджанської влади на вільну пресу, аж до ув’язнення журналістів і блогерів, та забороною закордонного мовлення.

Нагірний Карабах – спільна тема у Баку і Єревані

І в азербайджанській, і у вірменській столицях чільний американський дипломат буде вести мову про проблему Нагірного Карабаху, яка вже два десятиліття розділяє країни. У середині червня там загинуло четверо вірменських вояків, і подейкують, що спалах насильства мав на меті, зокрема, привернути увагу Вашингтона до регіону. Наразі не ясно, які нові кроки можуть запропонувати Сполучені Штати у справі мирного врегулювання.

Ще одна важлива тема переговорів у Єревані – вірменсько-турецькі відносини, які останнім часом знову зайшли в глухий кут. Це важливе особисте питання для Гілларі Клінтон, яка доклала чимало зусиль для того, щоб лідери обох країни восени минулого року домовилися про нормалізацію відносин.

«Ми вважаємо, що було б доброю справою ратифікувати і втілити ці протоколи, а відкритий кордон із Туреччиною піде на користь і Вірменії, і Туреччині», – заявив представник Держдепартаменту Філіп Ґордон.

США – за територіальну цілісність Грузії

Остання зупинка дипломатичного турне Клінтон – Тбілісі, де так само, як і в інших столицях регіону, вона буде зустрічатися з представниками і влади, і опозиції. Сполучені Штати підтримують суверенітет і територіальну цілісність Грузії – і дають про це знати не лише грузинам, але й росіянам.

Минулого тижня про це говорив президент США Барак Обама з російським лідером Дмитром Медведєвим.