Після відмови Lloyd та інших світових фірм гарантувати постачання пального Ірану морським транспортом, Тегеран зіткнувся з гострою нестачею імпортованих енергоносіїв. Комплекс санкцій проти режиму, що намагається попри всі перестороги та попередження заволодіти ядерною зброєю, та кардинально змінити весь геополітичний розклад у одному із найважливіших світових регіонів, почав діяти. 

Навіть 18-місячні хитання адміністрації Обами, схоже, закінчилися. Адміністрація Білого Дому нарешті обрала ту лінію поведінки, саме якої від неї чекали, при чому, як переважна кількість законодавців-демократів, за винятком, невеликої групи крайнього лівого крила, так, й природньо, переважаюча кількість конгресменів-республіканців. 

Після ухвалення відносно слабкої резолюції ООН, яка й так налякала тегеранських вищих релігійний та світських лідерів, одна за одною в силу вступили односторонні санкції з боку США, Канади, Австралії та Європейського Союзу.

Головний напрямок дії  всіх міжнародних санкцій, в тому чи іншому ступені своєї жорсткості, спрямований на іранську енергетичну галузь, транспорт, банківський та страховий сектори. Іх ключова відмінність полягає в тому, що під прес заходів потрапляють не лише самі іранські компанії, але й їх європейські партнери також можуть стати об’єктами покарання в разі порушення зазначеного переліку.

В порівнянні з санкціями з боку ООН та інших країн, видається, що санкції ЄС, ухвалені на початку минулого тижня, є найбільш жорсткими: заборона нових інвестицій у іранську нафтову та газову галузі, припинення співробітництва в енергетиці та надзвичайно жорсткі обмеження щодо судноплавства, авіаційного перевезення вантажів, та, як і в санкціях ООН, щодо банківського та страхового секторів. Європейським фірмам прямо заборонено продавати обладнання для використання у видобутку нафти та газу, відповідної очистки, а також виробництва зрідженого газу.

Санкції з боку ЄС будуть блокувати експорт до країни товарів «подвійного призначення», що навіть не мають чітко спрямованої мети щодо використання у ядерних та ракетних технологіях. Заборонений будь-який експорт товарів, що можуть бути використані для вироблення біологічної та ядерної зброї.

Близько сорока вищих офіційних чинновників тегеранської правлячої кліки додані до тих, яким вже заборонений в’їзд на територію країн-членів ЄС, а їхні активи будуть значною мірою заморожені.

Арабські держави, що до останнього не могли погодитися із режимом санкцій, нарешті збагнули, що подальша затримка стає неприпустимою. Більше того, лідери цих країн все відвертіше ведуть мову про необхідність нанесення військових ударів силами США та Ізраїлю по ядерних комплексах іранського режиму. «The Washington Post» наводить слова посла ОАЕ в США, де він публічно закликає до атаки на іранські ядерні об’єкти на тлі страху в арабському світі, що посилюється, та вже межує з панікою, пов’язаною з ядерною програмою Тегерану.  

Відверто переляканий уряд клерикалів почав істерично шукати будь-які можливості запобігання краху цілих галузей іранської економіки, які саме й складають підвалини його політичного панування та майже всіх геополітичних розрахунків іранських лідерів. Знайшов, майже відразу після оголошення початку дії всіх санкцій. У Києві, у лідера віртуальної, біг-бордної «Сильної України», за сумісництвом, а може й навпаки, віце-прем’єра Тігіпка.

«Віце-прем`єр-міністр України Сергій Тігіпко відзначає великий потенціал України й Ірану в питаннях співпраці в галузі літакобудування, а також нафто- і газовидобування». Це з повідомлення УНІАН з посиланням на прес-службі віце-прем`єра. Про це він сам особисто заявив 29 липня під час зустрічі з Надзвичайним і Повноважним Послом Ісламської Республіки Іран в Україні Акбаром Гасемі-Алабаді.

Також Тігіпко відзначив, що після спаду минулого року двостороння торгівля між країнами почала поновлюватися швидкими темпами. Зокрема, український експорт до Ірану з початку року зріс більш ніж на 40%, а імпорт – більш ніж на 60%. 

«На Близькому Сході Іран є одним з ключових торгових партнерів України. Важливо, що значну частку українського експорту до Ірану становить високотехнологічна продукція машинобудування», – відзначив Тігіпко. Про реакцію в Брюсселі, Вашингтоні, Оттаві та інших світових столицях на такі пасажі Тігіпка не важко здогадатися. 

Далі ще захоплююче для мулл та неприпустиме для цивілізованого світу: «Також є взаємна зацікавленість у співпраці у сфері нафто- і газовидобування. Іран володіє великими покладами цієї корисної копалини, а Україна – багаторічним досвідом і технологіями. Обидві сторони налаштовані на взаємовигідну співпрацю», – наголосив С.Тігіпко.

На тлі тотальної розрухи, що, вже напевно, залишає після чотирьох місяців поїздок на роботу комсомольський «реформатор» Тігіпко, такі «ініціативи» повинні миттєво викликати адекватну реакцію, для початку, з Михайлівської площі, враховуючи, що у тамтешніх найвищих кабінетах знаходяться люди, які й навіть у дурному сні не могли передбачити такі зовнішньополітичні кульбіти віце-прем’єра. Рада національної безпеки та оборони також не повинна залишити осторонь такі «ініціативи», які відверто загрожують привести Україну до таких пасток, з яких вибиратися буде вкрай непросто.

Можливо у екс-ватажка комсомолу вже з’явилися ідеї проведення свого власного кінофестивалю десь поблизу Натанза та Куму з оргкомітетом у складі вищих політичних іранських мулл, адміністрації Махмуда Ахмадінежада та Корпусу Вартових Іранської Революції. Тоді, напевно, цей кінофестиваль буде проводитися на тлі руїн, що від них залишаться. Сергію Тігіпко треба поспішати, часу у нього залишилися лічені місяці. А також серйозно порозмірковувати над всім арсеналом можливих санкцій.

Джерело - http://www.euroatlantica.info/index.php?id=2216