Якою угодою  на найближчі роки регулюватимуться стосунки між Україною та ЄС? Що таке «нова посилена угода» з ЄС? Як відбуваються переговори між українською та європейською сторонами? Для чого потрібна нова угода з Європейським Союзом?

Відносини між Україною та Європейським Союзом регулюються Угодою про партнерство та співробітництво (УПС). Цю угоду було підписано сторонами 1994 року, однак вона набула чинності тільки 1998 року після ратифікації парламентами країн-членів ЄС та Верховною Радою України. УПС заклала правову основу для розвитку співпраці України та ЄС у багатьох сферах – від політичної та економічної до секторальної.

Офіційно термін дії УПС закінчується у березні 2008 року. Втім УПС діятиме до тих пір, поки буде завершено переговори щодо нової угоди, та поки нова угода не набуде чинності. Українські та європейські експерти зійшлися на думці, що немає сенсу продовжувати термін дії старої угоди в старому варіанті, зважаючи на стрімкий розвиток відносин між сторонами за останні роки, та зміни, які відбулися як в ЄС, так і в Україні.

Обидві сторони почали підготовку до переговорів ще восени 2006 року. Європейська Комісія  розробила директиви для проведення переговорів над новою посиленою угодою з Україною, які затвердила Рада Міністрів ЄС. З свого боку, Президент України своїм указом створив делегацію України для участі у переговорах з ЄС на чолі з заступником Міністра закордонних справ Андрієм Веселовським, та доручив розробити український проект нової угоди.

Очікування від нової угоди

Експерти по-різному називають цю угоду – «посилена», «розширена» або «базова». По-перше, нова угода має максимально розширити положення існуючої УПС. По-друге, передбачається, що до «угоди буде включено положення про спільні цінності, поглиблене співробітництво в сфері юстиції, свободи та безпеки, енергетичного сектору, та стосовно співробітництва за широким колом питань, таких як транспорт та охорона навколишнього середовища». Також в рамках угоди передбачається створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Більшість з цих сфер вже сьогодні включені до порядку денного співробітництва між сторонами. Однак, завдяки новому формулюванню пріоритетів, більшій відданості з обох сторін, більшій підтримці з боку ЄС (як технічній, так і фінансовій), нова угода має стати картою перетворень, які дозволять інтегрувати Україну з Європейським Союзом.

Прогрес у розвитку України та бажання зі сторони ЄС (принаймні на рівні Європейського Парламенту) притягнути Україну ближче до себе, вплинули на те, що Євросоюз погодився замінити УПС більш змістовною угодою. Однак, нова угода з Україною є контроверсійним питанням в ЄС. Європейські бюрократи розуміють прагнення України отримати статус кандидата на членство. Однак, подібне рішення отримати повну підтримку Ради Міністрів ЄС, в якій позиції країн-членів різняться досить радикально. Так, Польща підтримує надання Україні статусу країни-члена, в той час як Німеччина та Франція, «не закриваючи двері» в ЄС назавжди, виступають за більш стриманий підхід. А саме, за підписання Угоди, яка наблизить Україну до ЄС без перспективи членства.

З свого боку, Україна декларує свої євроінтеграційні прагнення та намагається отримати від ЄС статус країни-кандидата. Однак, паралельно з цим, ведуться переговори щодо нової угоди в тій рамці, яка пропонується Євросоюзом. Для України ця угода (з чи без перспективи членства) повинна стати інструментом для розв’язання внутрішніх проблем та інтеграції у європейські та світові ринки. Нова угода, згідно з офіційною позицією, «повинна дати можливість нашій країні зробити перехід від партнерства та співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції» (1).

Існує декілька варіантів щодо строків нової угоди – від середньострокової (3-5 років) та довгострокової (до 10 років), до такої, яка буде безстроковою. Однак, це питання і досі залишається відкритим.

Переговори: тривалі і детальні (2) 

Перший раунд – встановлення правил гри для переговорів

Офіційні переговори щодо нової угоди розпочалися 5 березня 2007 року в Брюсселі. На першому раунді сторони обговорили та погодили структуру і організацію переговорного процесу за тематичними напрямками. Також було узгоджено графік переговорів на 2007 рік. Під час переговорів відбувся обмін думками стосовно основних елементів угоди, її принципів та цілей. Сторони дійшли згоди, що угода має вивести відносини між Україною та ЄС на якісно новий рівень. Велику увагу було приділено питанню створення «поглибленої» зони вільної торгівлі (ЗВТ+), переговори щодо якої почнуться після вступу України до Світової організації торгівлі. ЗВТ+ має стати ключовим елементом нової угоди та інструментом для поступової торгівельної та економічної інтеграції Україну у Внутрішній ринок ЄС (3) .

Другий раунд – створення тематичних робочих груп

Другий раунд було проведено у Києві вже 2-3 квітня цього року. В рамках раунду було проведено розширене пленарне засідання делегацій та окремі засідання трьох робочих груп. Сторони визначили структуру подальшого ведення переговорного процесу та створили чотири робочих переговорних групи: з питань зовнішньої і безпекової політики, з юстиції, свободи та безпеки, з секторального співробітництва та з зони вільної торгівлі. Остання група почне працювати після завершення формальних процедур вступу України до СОТ. Також планується створення окремої робочої групи з питань співробітництва у сфері енергетики.

Особливу увагу на другому раунді сторони присвятили політичній складовій співробітництва. Київ та Брюссель погодились включити до тексту угоди положення про поглиблення політичного діалогу, посилення в Україні інституцій, що гарантують дотримання демократії, верховенства права, прав людини та фундаментальних свобод і правосуддя. Україна та ЄС погодилися поглиблювати співпрацю в сфері зовнішньої політики та політики безпеки, насамперед у забезпеченні стабільності у регіоні та у боротьбі з глобальними викликами.

Делегації Європейської Комісії та України також обговорили питання співпраці у протидії нелегальній міграції та боротьбі з транскордонною та організованою злочинністю. Було піднято питання лібералізації візового режиму та сприяння між людських контактів. Останнє, однак, не менш важливе: сторони проговорили можливість поступової економічної інтеграції країни з ЄС через наближення регуляторного середовища України до Євросоюзівського та співпрацю у багатьох сферах економіки. 

Третій раунд – робота зі змістом

23-24 травня 2007 року відбувся третій раунд переговорів щодо нової угоди між Україною та ЄС. Профільні робочі групи узгодили позиції сторін щодо розділів нової угоди. Наразі важко сказати, які з розділів було узгоджено. Процес переговорів ще триває, кінцевий варіант розділів можна буде побачити згодом.

Що стосується розділів, то, на перший погляд, розділи нової угоди Україна-ЄС мало чим відрізнятимуться від, скажімо, Угоди про асоціацію між ЄС та Чилі, або Угоди про асоціацію між ЄС та Польщею кінця дев’яностих. Тут можна буде побачити і розділ про політичну та економічну співпрацю, розділ про співпрацю в сфері сільського господарства і транспорту тощо. Однак, найважливішим є «технічне завдання» розділів, а саме: які зобов’язання беруть Україна та ЄС на себе в рамках угоди.

Четвертий раунд – переговори тривають…

Четвертий раунд переговорів пройшов 2-4 липня 2007 року в Києві. Переговори відбувалися в рамках трьох робочих груп. Під час засідань було продовжено узгодження позицій щодо політичного діалогу та співробітництва у сфері зовнішньої політики та політики безпеки; свободи,  безпеки та юстиції. Сторони обговорили розділи угоди щодо секторальної співпраці, а саме, енергетики, транспорту, телекомунікацій та інформаційного суспільства, досліджень та розвитку технологій, освіти та навчання, соціальної політики.

Окрему увагу робочої групи з питань економічної та секторальної співпраці було приділено питанням макроекономічного співробітництва,  транскордонного та регіонального співробітництва та політики у сфері промисловства та підприємництва. Сторони погодилися підготувати звіт про хід переговорів для самміту Україна-ЄС, що відбудеться в вересні цього року.

Наступні раунди переговорів планується провести в вересні, жовтні та грудні цього року. Перелік питань наразі обговорюється.

Скільки триватимуть переговори?

 
Наразі важко назвати дату закінчення переговорів щодо нової угоди. ЄС виносить власний проект договору для вивчення українського стороною, яка з свого боку має звірити запропонований текст з власним позиційним документом та провести консультації з міністерствами та відомствами.

Незважаючи на стислий графік переговорів цього року, самі переговори відбуваються повільно. Це, насамперед, говорить про те, що українська сторона детально вивчає всі пропозиції ЄС і готує власну позицію до кожного розділу, яка базується на аналізі потреб та можливостей країни. Іншими фактором, що не дозволяє робити висновки щодо часу закінчення переговорів є затримка зі вступом України до СОТ, який було визначено Євросоюзом як основну передумову для початку переговорів щодо розділу про створення зони вільної торгівлі.

Відмінність переговорів щодо нової угоди від переговорів по УПС або «справу ведуть знатоки»

Як зазначалося раніше, сама угода має розширити поле співпраці між Україною та ЄС та вивести відносини на якісно новий рівень. В сьогоднішніх переговорах по обидві сторони сидять професіонали, які відстоюють позицію, виходячи з можливостей та інтересів своєї сторони, на відміну від переговорів щодо УПС, коли українська сторона приймала більшість пропозицій ЄС. З іншого боку, українська сторона детально аналізує можливі наслідки нової угоди з ЄС та залучає експертів неурядових установ до аналізу та обговорення. Ще восени минулого року Міністерство закордонних справ та Міністерство економіки провели низку обговорень з експертами НУО та визначили питання, які можуть аналізуватися спільно.

Однак, незважаючи на такий позитивний досвід, переговори щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС викликають занепокоєння. На відміну від ЄС, який проаналізував можливі наслідки від створення ЗВТ та проводить консультації з європейським бізнесом, українська сторона робить перші несміливі кроки. Український бізнес ще не усвідомив можливості та перспективи, що їх несе нова угода з Європейським Союзом. Залучення представників бізнесу до консультацій щодо ЗВТ відбувається скоріше стихійно. Сам бізнес поки що не аналізує можливих наслідків ЗВТ для власних компаній та галузей.

І на останок, кілька слів про міфи та реальність переговорного процесу…

«Як ви човника назвете, так він і попливе»

Українська сторона наполягає на тому, щоб назва нової угоди містила термін «асоціація». Однак, це не є принципово важливим як сам зміст угоди, її цілі та завдання, та реальне змістовне наповнення розділів (особливо щодо поглибленої вільної торгівлі). Поки українські та європейські юристи гадають, як назвати нову угоду, українське суспільство повинно визначитися з цілями та завданнями для країни. Тому що, за будь-якої назви, нова угода може  і повинна стати інструментом для втілення реформ.

Призупинення переговорів

 
Нещодавно в одній з українських газет з’явилося повідомлення про припинення переговорів над новою угодою, що виникло в результаті невірного розуміння вислову посла Португалії в Україні. Насправді, посол говорив про те, що переговори могли б відбуватися на всіх фронтах, якби Україна нарешті вступила до СОТ. Однак, це ніяк не означало призупинення переговорів.

Недавня політична криза в Україні викликала занепокоєння в Європі. Однак, зважаючи на консенсус політичних сил щодо вирішення внутрішніх проблем в країні, Євросоюз зазначив, що політична криза не впливатиме на хід переговорів щодо нової угоди. В той же час, прозорість та чесність позачергових виборів до Верховної Ради служитиме Європейському Союзу лакмусовим папірцем щодо готовності української сторони дотримуватися демократичних цінностей.  У разі, якщо вибори пройдуть з порушеннями, Європейський Союз може переглянути домовленості, яких досягнуто в розділі щодо політичного діалогу.

1. З інтерв’ю заступника Міністра закордонних справ Андрія Веселовського тижневику «2000»
2.  Інформацію про переговори було взято з Інтернет-сторінки Представництва України при Європейському Союзі http://www.ukraine-eu.mfa.gov.ua/eu
3. Більш детально про ЗВТ+ можна прочитати http://www.icps.com.ua/doc/FTA_Impact_U.pdf