Візит до Німеччини ознаменував початок ґрунтовних двосторонніх відносин нової України з країнами-лідерами Європейського Союзу. Якщо установи Євросоюзу, які президент України відвідав ще минулого місяця, репрезентують колективну думку країн-членів, то у провідних столицях, однією з яких є Берлін, ця думка формується.

Політична вага Німеччини в ЄС є найвищою, і з двох країн франко-німецького тандему (неформального центра прийняття ключових рішень ЄС) саме Німеччина є своєрідним "ключем" від ЄС для України. Прості арифметичні розрахунки засвідчують, що саме голос Німеччини стане вирішальним для формування "більшості" в ЄС на користь визнання за Україною перспективи членства в цій організації (зараз політичне рішення щодо України могли б підтримати 10-12 країн-членів, переважно невеликих; у випадку приєднання Німеччини до цієї групи, вона перетворюється у більшість).  

Поки що Німеччина обіцянок щодо ЄС не дає, однак візит Ющенка засвідчив тенденцію формування в цій країні нового консенсусу щодо України. Незважаючи на неприємний осадок "візового скандалу" трирічної давнини, що був за підозрілих обставин був роздутий опозицією саме зараз - після ейфорії Помаранчевої революції - кількість представників політичної еліти Німеччини, що розглядають Україну в європейській перспективі, істотно більшає - як серед правлячої коаліції, так і серед консервативної опозиції.

На цьому етапі Україна отримала від Берліна підтримку, принаймні словесну, щодо намірів вступити до НАТО - що є немало, враховуючи негативну позицію Франції з цього питання.

Нові відносини між Україною та Німеччиною будуть залежати від успіху спільних бізнес-проектів, від розвитку німецького бізнесу в Україні та українського в Німеччині. До сьогодні на загал поширеною думкою німецького бізнесу є надання перевагу російському ринку - як начебто більш надійному та менш корумпованому. Якщо дії українського уряду призведуть до спростування даного стереотипу протягом ближчого часу, ще викличе революцію світогляду власників великих капіталів Німеччини - і розігрітий економічним зростанням український ринок зможе стати одним з нових пріоритетів німецьких інвесторів.

Нині про пожвавлення бізнесових інтересів Німеччини до України свідчать результати переговорів української делегації з "Рургазом", "Дойче банком" та "Даймлер-крайслер". Щодо останніх, правда, достовірної інформації бракує.

Разом з Ющенком у Берліні перебував керівник "Індустріального союзу Донбасу" Сергій Тарута, якого того ж тижня часопис "Форбс" записав у мільярдери. Для останнього, сподіваємось, поїздка була не лише шансом і способом увійти в коло президента Ющенка, але і мала інший практичний сенс. Про зміст переговорів керівника ІСД з німецькими партнерами не повідомлялося.

Президент Ющенко не став дратувати Берлін настійливими публічними вимогами щодо членства України в ЄС - свого часу цим напрочуд невдало займався президент Кучма, і нова влада логічно обрала інший шлях. Іміджевий ресурс Помаранчевої революції не безмежний (про що свідчить і вищезгаданий візовий скандал), тому облога ключової європейської столиці - Берліна - буде тривалою і її успіх залежатиме від надійності тилів, тобто, ефективності українських реформ.