Міжнародна спільнота останнім часом демонструє величезну зацікавленість до Південного Кавказу (ПдК), який у 2005-06 рр. має стати одним з найважливіших світових джерел видобутку і транзиту енергоресурсів на Захід.

3-5 лютого у Тбілісі пройшла міжнародна конференція "Південний Кавказ у 21 сторіччі: виклики та можливості". Організувала її "Грузинська фундація стратегічних та міжнародних досліджень" (Georgian Foundation for Strategic and International Studies - GFSIS) при підтримці японської "Фундації миру Сасакави" (Sasakawa Peace Foundation).

Понад 150 політиків, політичних дослідників та високих урядовців з 31 країни світу, а також представники різних міжнародних організацій, включаючи ЄС, НАТО, ОБСЄ, жваво обговорили перспективи ПдК та виступили зі своїми рекомендаціями і коментарями. Пропонуємо шановному читачеві найбільш характерні з них.

Як іноземці допомагають Грузії? 

Майже 1,5-годинна (замість 20 хвилин) промова Президента Грузії М.Саакашвілі стала закликом до більш активного партнерства Європи з Грузією та більшої ефективності євроатлантичних (ЄА) структур у конкретній  (а не на словах) допомозі Грузії в розв'язанні її проблем. Зокрема, було сказано, що краще б Захід побудував тюрми, а не обмежився лише направленням чисельних експертів для аналізу стану пенітенціарної системи Грузії.

Багато учасників конференції погодилися з такою заявою. Зокрема, Директор Датського інституту з міжнародних досліджень Пер Карлсен заявив, що Саакашвілі абсолютно правий: "ЄС був дуже, дуже повільним у визнанні сусідства Кавказу і того, що він є частиною Європи. ЄС слід більше працювати над тим, щоб відігравати позитивну роль у процесах реформ в Грузії, ... Вірменії та Азербайджані".

Президент американського "Проекту перехідних демократій" Брюс Джексон розцінив виступ Саакашвілі, як частину загального резонансного заклику до міжнародної спільноти по допомогу. І хоч Президент Грузії поставив Європі у приклад США, які допомагають Грузії набагато оперативніше, але за словами Джексона, Саакашвілі, відвідуючи США, завжди відрізняється максималізмом, критикує уряд США і просить ще більше допомоги.

Секретар РНБ Грузії Гела Бежуашвілі підтвердив той факт, що Європа у своїй допомозі Грузії набагато відстає від США, які послідовно фінансують конкретні програми.   

Президент російського фонду "Політика" В'ячеслав Ніконов описав ЄС як забюрократизовану структуру, яка готова виділяти кошти на різноманітні внутрішні програми теоретично-експертної допомоги, дослідження, конференції, але не на реальну зовнішню допомогу: "вони люблять витрачати гроші на себе".

Чи світить Кавказові євроатлантична зірка?

Міністр закордонних справ Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що у 2005 р. Грузія буде інтенсивно просувати процес ЄА інтеграції. Перед Грузією стоїть складне  завдання втілення Індивідуального плану дій щодо партнерства (ІПДП) з НАТО. Також держава намагатиметься отримати план дій з ЄС. У цих питаннях Грузія значно покладається на зовнішню допомогу та лобіювання, у першу чергу, з боку Балтійських держав, Болгарії та Румунії, які "закріплені" за Грузією. 

 
Катя Тодорова, заступниця міністра МЗС Болгарії, вважає, що Чорноморсько-Каспійський регіон (ЧКР) є критично важливим для тривалої  енергетичної безпеки членів НАТО та ЄС. Тому ЧКР має стати об'єктом довгострокової енергетичної стратегії цих двох союзів, а також спільної стратегії ЄС. НАТО вже офіційно підтвердила важливість ЧКР у фінальних документах свого останнього самміту у Стамбулі в червні 2004 р., в світлі чого був призначений Спеціальний представник Генсека НАТО на ПдК та у Середній Азії. ЄС же включив цей регіон до своєї політики сусідства. РФ також проявляє певну конструктивну участь у цьому процесі.

Зі свого боку, Болгарія допомагає закріпленню стабільності та прогресу в ЧКР різноманітними шляхами: наданням рекомендацій з реформування сектору безпеки та оборони, військової підготовки, кращих методик оборонного планування та фінансування. Підписання двостороннього Меморандуму в сфері європейської та ЄА інтеграції з Грузією у грудні 2004 р. демонструє готовність Болгарії надавати Грузії всю необхідну допомогу у політичній та практичній площинах.  Підписання аналогічних меморандумів очікується найближчим часом і з Азербайджаном та Вірменією.

Крім того, відкриття у Тбілісі Посольства Болгарії, як точки контакту з НАТО, у період до 31.08.2006 р. є конкретним проявом допомоги РБ щодо вступу Грузії до НАТО, зокрема, з удосконалення прикордонних контролю та безпеки; запобігання конфліктам; врегулювання криз та суперечок; використання кращого досвіду Південно-Східної Європи та Західних Балкан.

Щодо стану та перспектив відносин ЄС-Грузія, то в червні 2004 р. Грузія, Вірменія і Азербайджан були включені до "Європейської  політики сусідства" Надзвичайно позитивно закінчилася і міжнародна "Конференція донорів Грузії" (Брюссель, 16.06.2004). Шоста зустріч Ради співробітництва "ЄС-Грузія" у вересні 2004 р. стала ще одним кроком з поглиблення двосторонніх відносин між Грузією та ЄС. Європейська комісія та Генеральний секретар/Високий представник ЄС у березні 2005 р. планують оприлюднити доповідь по Грузії, після якої мають відкритися консультації щодо започаткування Плану дій ЄС щодо Грузії. ЄС підтримує участь країн ПдК і в інших економічних програмах, зокрема, ОЧЕС.

 Щодо стану та перспектив роботи ОБСЄ на ПдК, то з 2004 р. ця організація, в силу останніх геополітичних змін, стала відігравати роль мосту до Чорного моря. З відкриттям офісів ОБСЄ у Баку та Єревані, великої місії ОБСЄ в Грузії, а також розгортання "Мінської групи" з Нагірно-карабахського конфлікту, ОБСЄ отримала всебічний доступ для спостереження за подіями на ПдК.  Хоча, рішення про закриття Прикордонної моніторингової операції ОБСЄ в Грузії багатьма сторонами було сприйняте з розчаруванням. Тому зараз відбуваються активні зусилля щодо передачі її повноважень до ЄС. Врегулювання абхазького конфлікту триватиме. Крім ОБСЄ до цього долучається й ООН.  Щодо Нагірного Карабаху, то діалог між Азербайджаном і Вірменією відновився, зокрема, за посередництвом "Мінської групи". У цьому напрямку також закріплюється позитивна тенденція, - вважає К.Тодорова.

4 лютого під час роботи конференції Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія та Болгарія заснували "Нову групу друзів Грузії".  Раніше аналогічне зібрання включало США, ФРН, Великобританію та Францію. Але воно поступово трансформувалося у "Групу друзів Грузії Генерального секретаря ООН" і включила РФ з правом вето, що, на думку визнаного західного аналітика-експерта по ЧКР  Владіміра Сокора, значно знизило загальну ефективність групи.

 
Нова група є не замінником, а альтернативою. Головна ціль її роботи - надати Грузії і взагалі всім країнам ЧКР досвід інтеграції колишніх комуністичних країн до ЄА структур.  Нова група відкрита і для нових членів ЄС та НАТО. Наступним кроком передбачається включення до сфери діяльності даної групи Азербайджану та Вірменії.

Нова група буде допомагати Грузії у проведенні внутрішніх реформ, необхідних для її поступового вступу до НАТО та ЄС, надання допомоги у забезпеченні безпеки Грузії, а також ставить перед собою наступні конкретні завдання:
- допомогу в імплементації ІПДП Грузія-НАТО, в разі успішності якого він переросте в План дій щодо членства;
- сприяння розробці Плану дій Грузія-ЄС;
- надання експертної допомоги у виробленні Стратегії європейської інтеграції та проведення адміністративної реформи Грузії;
- витіснення (спільними зусиллями) російських військових баз з Грузії в рамках Стамбульських зобов'язань перед ОБСЄ від 1999 р., а також винесення цієї проблеми на поточний порядок денний ЄС; 
- підтримку нещодавно започаткованої Президентом Саакашвілі "Мирної ініціативи щодо Південної Осетії";
- сприяння більш активному залученню ЄС і НАТО до розв'язання конфліктів в ЧКР;
- нагальна передача функцій Грузинської прикордонної моніторингової місії ОБСЄ, скасованої внаслідок російського тиску, під егіду ЄС;
- комп'ютеризація грузинських державних та громадських установ, а також відкриття у Тбілісі Офісу з військових зв'язків НАТО на ПдК (відповідальна - Латвія);
- координація роботи дорадницької місії ЄС щодо верховенства закону (відповідальна - Литва).
Нова група зустрічатиметься кілька разів на рік. Румунія запропонувала прийняти у себе наступну таку зустріч. 

Що загрожує ПдК?

За оцінкою Бежуашвілі, в ПдК існує багато загроз але основні з них носять не військовий, а економічний характер. Це, зокрема, торгівля людьми, наркотиками, оргзлочинність. Але Грузія демонструє приклад того, як складні ситуації можна вирішити у короткий проміжок часу.

Після Жванії...

Віце-президент GFSIS Темур Якобашвілі заявив, що цей трагічний факт чітко демонструє слабкість державних структур Грузії. Ця смерть буде мати досить серйозні наслідки не лише для Грузії, але й всього ПдК, оскільки Жванію вельми поважали не тільки в Грузії, але і у багатьох країнах: він грав дуже позитивну роль у розбудові Грузією міжнародних відносин. Коли щось не в порядку з безпекою державної особи, то не в порядку безпека всієї держави, - наголосив Якобашвілі.

Таким чином, основною метою конференції стало чергове досить вдале міжнародне лобіювання Грузією своїх політико-економічних інтересів. Головним підтвердженням цього стало створення "Нової групи друзів Грузії", яка, вочевидь, сприятиме зближенню Грузії з ЄС, НАТО та загальному покращенню політичної, соціально-економічної обстановки, а також проведенню адміністративної реформи і врегулюванню конфліктів на ПдК. З огляду на динаміку розвитку подій на ПдК в сфері видобутку та постачання енергоносіїв на західні ринки та необхідність забезпечення їх безпеки, вірогідно, що 2005-06 рр. стануть ключовим етапом розвитку наступної хвилі розширення НАТО і ЄС - цього разу на ПдК.

Що ж до України в контексті розвитку процесів на ПдК, то вона була другою за згадуванням після Грузії. Однак, це була радше моральна підтримка, аніж прагматична конкретика. Адже досі невідомо: як ми скористаємося нашим унікальним транзитним потенціалом? Відповідно, чи ми будемо реально цікаві для НАТО і ЄС? І, врешті, свої інтереси пора вчитися якісно і послідовно лобіювати - хоча б у тої ж Грузії...