|
Протягом 2006 року Україна досягла певного прогресу у відносинах з ЄС. У політичній сфері це, насамперед, проведення чесних та демократичних парламентських виборів 26 березня 2006 року. В економічній – завершення процесу адаптації національного законодавства до стандартів СОТ. У сфері зовнішньої політики – солідарна з ЄС позиції із більшості найважливіших міжнародних проблем та активне співробітництво з митних та прикордонних питань з Республікою Молдова. В той же час значна кількість напрямків, зафіксованих в Плані дій Україна-ЄС залишається нереалізованими, що не дозволяє вважати Україну однозначним успіхом Європейської політики сусідства.
СТАН ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ДІЙ УКРАЇНА-ЄС
Протягом 2005 – 2006 років здійснювалася попередня спільна оцінка виконання Плану дій: під час проведення Самітів Україна – ЄС (1 грудня 2005 р., 27 жовтня 2006 р.), засідань Ради з питань співробітництва (13 червня 2005 р., 14 вересня 2006 р.), Комітету з питань співробітництва (19 жовтня 2005 р.), а також підкомітетів Україна – ЄС.
Незалежний моніторинг проводили і неурядові організації та аналітичні центри, зокрема, цьому присвячено №7 часопису «Національна безпека і оборона» Центру Разумкова за 2005 рік.
Втім у 2006 році результати громадського моніторингу не публікувалися, отже, даний аналіз є першою спробою зіставити розрізнені експертні оцінки, а також оприлюднену на сьогоднішній день офіційне трактування стану виконання ПД «Україна-ЄС» як Єврокомісією, так і українським урядом.
Із тексту оприлюдненого 4 грудня комунікації Єврокомісії «Посилюючи Європейську політику сусідства» випливає (хоч прямо це і не констатується), що кращою із країн, на які поширюється Європейська політика сусідства (ЄПС) Брюссель вважає Марокко, а не Україну, як на це розраховував Київ – принаймні в економічному компоненті інтеграції. Ця африканська країна отримала схвалення за лібералізацію економіки, системні реформи у сферах транспорту, екології та фінансового сектору у відповідності з Планом Дій ЄС-Марокко .
Успіхи Україні також відзначені, хоча й більш стримано. Констатується прогрес в сфері прав людині та верховенстві права, що є довготривалими наслідками помаранчевої революції. Зазначено, що у подоланні корупції здійснено лише перші кроки. Схвалено співпрацю у сфері зовнішньої політики та безпеки, зокрема, співробітництво з ЄС та Молдовою у прикордонних та митних питаннях. Відзначено завершення процесу адаптації національного законодавства до норм СОТ а також переговорів щодо реадмісії та спрощення візового режиму з ЄС .
Отже, на другому році ЄПС та ПД Україна наблизилась до визнання себе «кращим сусідом ЄС», як на це багато хто сподівався у 2005 році, однак підстав для суто оптимістичних оцінок вочевидь бракує: Марокко -багаторічний член СОТ і раніше України розпочала переговори щодо вільної торгівлі з ЄС. Очевидно, що Україна продовжує тримати першість в «політичному» компоненті виконанню ПД в основному завдяки позитивній інерції помаранчевої революції, внаслідок чого країна досі спроможна звітувати свободою слова і медіа, політичним плюралізмом та демократичними свободами.
На сайті Кабінету міністрів розміщено Позиційний Документ щодо імплементації Українською Стороною Плану дій Україна – ЄС у 2005-2006 роках (проект для громадського обговорення) , у якому містяться оцінки, з якими уряд України звітуватиме щодо виконання ПД.
ПОЛІТИЧНИЙ ДІАЛОГ ТА РЕФОРМУВАННЯ
Основним аргументом на користь прогресу в даній сфері є проведення вільних та демократичних виборів 26 березня 2006 року.
В офіційних звітах міститься посилання на доповідь ОБСЄ/БДІПЛ щодо парламентських виборів 26 березня: Парламентські вибори 26 березня проведені переважно у відповідності із зобов’язаннями в рамках ОБСЄ, Ради Європи, іншими міжнародними стандартами демократичних виборів.
В Позиційному документі українського уряду вказано, що «Відповідно до оновленої Конституції України у серпні 2006 р. коаліцією парламентських фракцій було сформовано Уряд як політичний орган, відповідальний перед Президентом України та Верховною Радою України, підконтрольний та підзвітний Верховній Раді України». При цьому не згадуються істотні труднощі із імплементацією нової конституційної моделі, які призвели до виразних проблем у реалізації єдиного внутріполітичного та зовнішньополітичного курсу України після серпня 2006 року, до перманентного протистояння президентської та прем’єрської складових виконавчої влади.
Щодо антикорупційної діяльності європейською стороною констатується, що робота за цим напрямком знаходиться на початковому етапі.
Український документ вказує на те, що за Індексом сприйняття корупції Transparency International у 2006 р. порівняно з 2005 р. рейтинг України щодо сприйняття корупції покращився на 14 позицій (перейшла із 113 на 99 місце).
Україною ратифіковано Цивільну конвенцію про боротьбу з корупцією (Закон України №2476). З 1 січня 2006 р. Україна стала повноправним членом Групи держав проти корупції (ГРЕКО). З метою встановлення кримінальної відповідальності за зловживання комп'ютерними системами та даними ратифіковано Конвенцію про кіберзлочинність (Закон України від 7 вересня 2005 р. №2824) та Додатковий протокол до цієї Конвенції (Закон України від 21 липня 2006 р. № 23). 18 жовтня 2006 р. Україною ратифіковано Конвенцію ООН проти корупції, Конвенцію Ради Європи про корупцію у контексті кримінального права та Додатковий протокол до цієї Конвенції (закони України №№ 251, 252, 253).
У сфері прав людини у європейських оцінках згадуються не лише позитивні зрушення, але і збереження проблем у правоохоронних органах (застосування тортур до підслідних осіб), а також інцидент 6 лютого 2006 року, коли з України до Узбекистану була необґрунтовано депортована група узбецьких громадян, що просили притулку від політичного переслідування у власній країні внаслідок подій в Андижані.
СПРОЩЕННЯ ВІЗОВОГО РЕЖИМУ
27 жовтня 2006 року, під час проведення саміту Україна-ЄС у Гельсінкі, було парафовано угоди про спрощення візового режиму та реадмісію. Угода про спрощення візового режиму може вважатися найбільшим досягненням у відносинах Україна-ЄС у 2006 році (змістові цієї угоди, її наслідкам та подальшим перспективам візового діалогу між Україною та ЄС ЦМКЗПУ присвятив окрему аналітичну доповідь).
Україна стала другою після Росії країною, що завершила переговори зі спрощення візового режиму (Молдова знаходиться на початковій стадії переговорного процесу, з іншими країнами-сусідами переговори з цієї тематики поки не ведуться). Втім запровадження в дію візової угоди та угоди щодо реадмісії слід чекати не раніше ніж на початку 2008 року, оскільки попереду процедури офіційного підписання та ратифікації, а також узгодження технічних питань, пов’язаних з імплементацією.
РЕАДМІСІЯ
При парафуванні угоди про реадмісію сторонам вдалося досягти згоди щодо перехідного періоду тривалістю в 2 роки – це менше, ніж прагнула Україна, але більше, ніж початково пропонував ЄС. Раніше українська сторона вказувала на дискримінаційний характер вимог ЄС обмежитись 1-річним перехідним періодом за умов, коли Російській Федерації було надано 3 роки. Врешті було досягнуто компромісу, який надасть українській стороні додатковий час для технічного облаштування інфраструктури, необхідної лдя виконання угоди, а також для завершення переговорів та введення в дію (бажано – синхронно) угоди про реадмісію з Росією, що слугуватиме запобіжним чинником проти загрози перетворення України на відстійник нелегальних мігрантів з третіх країн.
СПІВПРАЦЯ З ПРИКОРДОННИХ ТА МИТНИХ ПИТАНЬ
Другим суттєвим успіхом у відносинах Україна-ЄС стала плідна співпраця із прикордонних та митних питань у трикутнику Україна-ЄС-Молдова. Початок роботи Місії ЄС з надання допомоги у прикордонних питаннях Україні та Молдові (грудень 2005 року) та запровадження Україною та Молдовою нового митного режиму 3 березня 2006 року стало першим прикладом подібної вдалої багатосторонньої співпраці під патронатом ЄС. Втім основоположної мети даної співпраці – врегулювання придністровської проблеми – так і не було досягнуто, відсутність прогресу у даному питанні породжує обґрунтовані сумніви у достатності тих зусиль, які докладаються ЄС спільно з Україною та Молдовою у цьому питанні. Зростаюча роль ЄС щодо вирішення придністровської проблеми виявила істотні розбіжності між позиціями ЄС та Росії з цього питання, що позначилось і на атмосфері українсько-російських стосунків.
В липні 2006 р. розширено присутність Місії ЄС з надання допомоги у прикордонних питаннях: відкрито додатковий офіс в Іллічівську та аналітичний центр при Штаб-квартирі Місії в Одесі, на 40 осіб збільшено кількісний склад Місії, на 6 млн. євро збільшено фінансування з боку ЄК.
Наприкінці 2007 року спливає термін дії мандату Місії, для його продовження Україні та Молдові слід на найвищому рівні невідкладно (враховуючи тривалість внутрішніх процедур в ЄС) звернутися до Єврокомісії з проханням продовжити термін дії Місії на наступні два роки.
ЕКОНОМІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ РЕФОРМИ І РОЗВИТОК
30 грудня 2005 р. Україна отримала від ЄС статус країни з ринковою економікою (вилучено з переліку „країн з перехідною економікою” в рамках антидемпінгового законодавства ЄС).
У 2006 р. Уряд США прийняв рішення щодо надання Україні статусу країни з ринковою економікою. 23 березня Президент США підписав закон про відміну поправки Джексона-Веніка.
25 жовтня 2006 р. міжнародне рейтингове агентство Fitch поліпшило прогноз для України щодо рейтингів дефолту емітента в іноземній та національній валютах із „стабільного” на „позитивний”; 10 листопада 2006 р. міжнародне рейтингове агентство Moody's Investors Service змінило прогноз зі „стабільного” на „позитивний” для зобов’язань України в національній та іноземній валюті, зі строком обігу від середньострокового до довгострокового, які мають рейтинг В1 та для граничного рівня рейтингу банківських депозитів в іноземній валюті, які мають рейтинг В2. Рейтинговий прогноз щодо граничного рівня рейтингу для облігацій у іноземній валюті з рейтингом "Ba3" був також змінений зі „стабільного” на „позитивний”.
Аналізуючи ситуацію з покращенням інвестиційного клімату в Україні, урядовий документ констатує, що за результатами дослідження Світового Банку, за критеріями часу, що необхідно витратити на процес реєстрації підприємства, у 2005 році Україна увійшла до десятки кращих країн Європи.
ТВІННІНГ
З метою впровадження уперше передбаченого політикою ЄС стосовно України інструменту Твіннінг:
на Головдержслужбу України покладено функції з спрямування та координації діяльності з підготовки та реалізації програми Твіннінг в Україні;
утворено та розпочато роботу Адміністративного офісу Твіннінг у Києві;
внесено зміни до деяких актів Кабінету Міністрів щодо стажування державних службовців за кордоном та діяльності іноземних радників.
Перші проекти Твіннінг започатковані у сферах регулювання електроенергетики, конкуренції, стандартизації, безпеки цивільної авіації.
ВСТУП ДО СОТ
Завершення внутрішніх процедур (13 грудня) необхідних для вступу України в СОТ є найбільшим досягненням України у сфері виконання економічної частини ПД «Україна-ЄС».
Уряд України протягом жовтня-листопада подав, а Верховна Рада ухвалила пакет із 20 законопроектів, що приводять українське законодавство у відповідність з двосторонніми протоколами, підписаними за час переговорів з країнами-членами робочої групи.
Втім 18 грудня під час засідання робочої групи у Женеві ці законопроекти не були розглянуті, оскільки більшість їх була передана в керівні органи СОТ після граничного терміну – 23 листопада. Тепер оцінки робочою групою цих законопроектів на предмет відповідності зобов’язанням, раніше взятим на себе Україною, слід очікувати не раніше лютого 2007 року. Якщо робоча група виявить у прийнятих законах певні невідповідності досягнутим домовленостями, парламенту доведеться вносити до них зміни.
Якщо доповідь робочої групи буде затверджена у лютому (найбільш оптимістичний, малоймовірний сценарій), або навесні (більш реалістичний сценарій), рішення Генеральної Ради СОТ щодо прийняття України можна очікувати не раніше, ніж влітку 2007 року.
ТОРГІВЛЯ
Існують розбіжності в статистичних показниках за даними Євростату та Держкомстату України щодо обсягів торгівлі між Україною та ЄС.
За даними Держкомстату України зовнішньоторговельний оборот товарами України з державами – членами ЄС за 2005 р. становив 21,1 млрд. дол. США, що на 10,0% більше, ніж за 2004 рік. Обсяг експорту товарів за цей період з України до держав – членів ЄС зменшився на 5,9% та склав 9,2 млрд. дол. США, обсяг імпорту з цих держав до України збільшився на 26,6% та склав 11,9 млрд. дол. США. Частка держав – членів ЄС у зовнішній торгівлі товарами України становила 29,9%.
Обсяг торгівлі товарами між Україною та ЄС за січень – вересень 2006 р. склав 18,48 млрд. дол. США. Експорт збільшився на 14,1% (7,84 млрд. дол. США), імпорт збільшився на 27,9% (10,64 млрд. дол. США). Від’ємне для України сальдо склало 2,8 млрд. дол. США. Частка держав-членів ЄС у зовнішній торгівлі товарами України становила 30,9% .
За даними Євростату, обсяги торгівлі товарами між Україною та ЄС у 2005 р. збільшившись на 16,6% порівняно з 2004 р. і становили 20,68 млрд. євро., у січні – березні 2006 р. – 5,65 млрд. євро, на 28,9% більше відповідного показника 2005 р.
ПЕРСПЕКТИВА ПЕРЕГОВОРІВ ПРО НОВУ ПОГЛИБЛЕНУ УГОДУ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС
На саміті в Гельсінкі Україна та ЄС не розпочали переговори про нову поглиблену угоду та створення зони вільної торгівлі, оскільки фактичною умовою початку таких переговорів з боку ЄС є вступ України до СОТ. Оскільки станом на жовтень українська сторона не завершила ані внутрішніх, ані зовнішніх процедур щодо вступу в СОТ, питання нової угоди не було внесене до порядку денного саміту. Вступ до СОТ як передумова переговорів про нову угоду зафіксоване в ухваленому у лютому 2005 році Плані Дій Україна ЄС.
Європейська комісія вже отримала від ради ЄС мандат на ведення переговорів з Україною щодо нової угоди. Принципові позиції з цього питання виголосила і українська сторона. На даному етапі очевидно, що з деяких концептуальних питань позиції сторін різняться. Україна виступає за фіксацію в новій поглибленій угоді асоційованих відносин із перспективою членства в ЄС, тоді як Євросоюз на даному етапі не виглядає готовим надати таку перспективу Україні.
Концептуальні підходи ЄС нині перебувають під впливом запропонованої брюссельським Центром досліджень Європейської політики (CEPS) концепції «глибокої вільної торгівлі», що передбачає не лише зняття тарифних бар’єрів, але і істотні кроки у наближенні українського законодавства до європейського.
Попередні консультації між Україною та ЄС щодо нової угоди вже розпочалися, наступний їх раунд заплановано на 1 лютого,
Перспектива головування Німеччини в ЄС, що розпочинається з 1 січня 2007 року, підвищує вагу останніх німецьких пропозицій щодо модифікації Європейської політики сусідства (ЄПС) і виділення європейських сусідів ЄС, насамперед України, в окрему групу з привілейованим статусом у порівнянні з країнами Північного Середземномор’я та Близького Сходу. Однак детальні контури такого статусу залишають невизначеними.
Офіційний початок переговорів може затягтися внаслідок тривалості не залежних від України процедур, необхідних для завершення процесу вступу України до СОТ. Більша частина 2007 року може бути втрачена для переговорів, якщо ЄС наполягатиме на початкові переговорів тільки після остаточного приєднання України до цієї організації (це може відбутись восени 2007 року із ратифікацією ВР України угоди про приєднання України до СОТ). Українська сторона вказує на застосування дискримінаційного підходу до України у цьому питання, адже початок аналогічних переговорів з Росією не обумовлений приєднанням останньої до СОТ.
Переговори про нову угоду між Україною та ЄС будуть непростими і не зможуть завершитися у терміни, які б забезпечували прямий перехід від УПС до нової угоди в момент закінчення терміну дії першої (березень 2008 року). Разом з процесом ратифікації переговори про УПС до моменту вступу її в дію можуть тривати 2-3 і більше років (процес ратифікації УПС свого часу тривав майже 4 роки).
Отже, у березні 2008 року виникне певний правовий вакуум у стосунках між Україною та ЄС, оскільки сплине термін дії як УПС, так і ПД, а нова угода ще не буде готова до імплементації. Найбільш очевидним виходом із ситуації є пролонгація УПС на 2 роки.
План Дій також потребуватиме модифікації (з можливою пролонгацією) з урахуванням перспективи переходу до нових договірно-правових відносин.
| 
