Чергова хвиля критики влади, піднята її опонентами і пов’язана з енергоатомною тематикою, на перший погляд могла б видаватися трохи не аналогом щільного пресингу, влаштованого нещодавно з приводу газових угод з Росією. Уважніший погляд дозволяє помітити суттєві особливості передвиборчої експлуатації теми СХВЯП (сховища відходів ядерного палива). Це стосується нюансів політичного, зовнішньополітичного, економічного, інформаційного, безпекового й економічного характеру.

Проте, насамперед, це стосується зарубіжного партнера атакованої угоди. Це хоч і приватна компанія, але компанія із Сполучених Штатів Америки. Для представників української об’єднаної соціал-демократії, за іміджем яких вже закріпився пізнаваний антиамериканський колорит, компанія із США є прогнозованим об’єктом публічно демонстрованого не сприйняття. Для політичних сил, що позиціонуються як природоохоронні, критика угоди про атомний могильник теж природна – це в них в ідеології, це для них важливий елемент електорального впізнавання. А ось для такого амбітного політичного утворення як БЮТ критична активність щодо угоди між НАК “Енергоатом” та американською “Холтек Інтернешнл” може викликати відчутній “ефект бумерангу”.

Не велика таємниця, що з боку групи еліт, очолюваної першим “помаранчевим” прем’єром, спостерігалися намагання продемонструвати себе Вашингтону як політичну силу більш адекватну вимогам постреволюційних трансформацій, ніж пропрезидентська “Наша Україна”. Власне, інформаційна кампанія, розгорнута БЮТ по “РосУкрЕнерго” та газовій угоді від 4 січня поточного року, переслідувала не тільки цілі по захисту свого тлумачення національних інтересів та нарощування виборчого рейтингу. Одним із адресатів зусиль по дискредитації В.Ющенка, Ю.Єханурова, його Кабінету, укладених з “Газпромом” угод були правлячі кола найпотужнішого стратегічного партнера України. Формування сприйняття нинішнього керівництва України як фактичних спадкоємців керівництва попереднього, учасників реставрації корупційних схем, що вписуються в геополітичні плани Кремля давало можливість іншій впливовій “помаранчевій” силі претендувати на роль альтернативи, реально відданої цінностям свободи і демократії.

На черговій прес-конференції, що відбулася в минулий понеділок, Юлія Тимошенко своїм критичним залпом сягнула берегів Потомаку. Оприлюднивши інформацію, яка мала б компрометувати “Холтек Інтернешнл”, лідер БЮТ фактично натякнула на причетність до проекту могильника для ядерних відходів на базі Чорнобильської атомної електростанції вищого керівництва США. Зокрема вона сказала, що після підписаної 26 грудня минулого року угоди з компанією “Холтек” “президент США Джордж Буш підписав указ про припинення побудови ядерних могильників у штаті Юта і створення на їх місці природоохоронних заповідників національного масштабу”. Екс-прем’єр ще й назвала цей крок “знаковим” .

Але ця інформація, як і власне вся, що стосувалася американської участі в цьому питання, оперативно була спростована на офіційному рівні,  прес-службою посольства США в Україні.

Ці пояснення ставлять під сумніви й інші тези, озвучені Ю.Тимошенко.

Спроби використати антиамериканську риторику у внутрішній боротьбі за владу навряд чи буде толеруватися американськими партнерами. Тому особливість висвітлення теми СХВЯП з боку БЮТ може завдати цьому політичному утворенню помітної шкоди.

Зрештою, “атомний бумеранг” може вцілити і у внутрішньополітичні позиції найбільш “антиядерного” блоку, хоча тут простір для використання критики проекту ядерного могильника і ширший, і атмосфера в ньому сприятливіша. При всій своїй передвиборчій маніпулятивності критика влади в контексті СХВЯП має щонайменше одну міцну позицію – влада позбавлена інформаційної ініціативи. Влада знову не спромоглася на превентивне, чітке, зрозуміле пояснення суспільству доцільності такого резонансного проекту як створення українського СХВЯТ.