На початку третього тижня операції в Лівії стає все більш очевидним, що вона входить до тієї стадії свого розвитку, коли треба приймати такі рішення, які можуть коштувати дуже дорого у виключно політичному сенсі, але принести неперевершено цінні дивіденди в сенсі стратегічному.

Залишається незрозумілим, навіщо коаліція зв’язала себе рішенням Ради Безпеки ООН, коли початковий її склад вже майже був готовий діяти виключно як «коаліція за бажанням», чия легітимність вже й так була доведена тим, що відбувалося й могло, поза сумнівом, відбутися у Лівії, коли Каддафі готувався до масової бійні своїх супротивників. Резолюція Ради Безпеки ООН, можливо, була корисною на етапі відвернення найгіршого. Цей етап, схоже, минув. Будемо сподіватися. Але жодна резолюція не може надати інструкції для зміни, як тактики, так і, можливо, стратегії, для досягнення визначених цілей. Однозначно, що захист мирного населення є тільки проміжною метою. Тільки мало хто заявляє про це вголос. Це й спровокувало початок серйозного буксування операції.

Резолюція 1973 не дасть змоги досягти головної мети. Нову резолюцію із цією метою ухвалити, звичайно, не вдасться. Сили Каддафі взяли на озброєння нові тактичні методи, які можуть принести відносні стратегічні успіхи. Хоча, мало хто має сумніви, що режим впаде. Можливо, окрім самого Каддафі та його оточення, якому відступати вже нікуди.

Питання: навіщо затягувати операцію, ризикуючи «увійти у трясовину» з малопередбачуваними наслідками? Інструктаж та хоча б мінімальна підготовка лівійських повстанців – це відносно довго. «Захист цивільного населення» - правильний крок, але хто є в одязі цивільного населення і що мається на увазі як «захист» та як його досягнути? Виключно польотами над територією та визначеними розвідкою об’єктами?  Продовження та посилення морської блокади? Це тільки один і не визначальний етап операції.

Вибір стрімко звужується й він і не міг не звужуватися в координатах тієї стратегії, яка була обрана, як США, так і коаліційними союзниками в рамках вже операції НАТО. Настає час зміни стратегії, ключовою складовою якої повинна бути спрямована на знищення важкої техніки режиму Каддафі, як стаціонарної, так і мобільної  - артилерії, ракетних установок, танків тощо. Час  Резолюції 1973 минув. Настав час резолютивних дій. І треба бути відвертими – НАТО навряд чи зможе відіграти в цьому ключову роль, на жаль. Все знову буле вирішуватися в Білому Домі. А звідти в черговий раз надходять суперечливі сигнали, які більше свідчать про невелике бажання дійсно оголосити про лідерство, яке неодмінно надихне як лівійців, що борються за себе, так і тих, хто оголосив про бажання їм допомогти.

Але навіть після нової стратегії, яка вже є такою необхідною та неминучою, скоріш за все, прийдеться переходити до наступної.

http://blogs.korrespondent.net/users/blog/europekolomiyets/a34951