Президентство Януковича, за дуже багатьма ознаками, починає завершуватися. Стратегічна дезорієнтація, параліч до адекватного оцінування надкритичної ситуації, штучне та небезпечне вибудовування глибоко помилкових пріоритетів ведуть лише до одного – майже тотального хаосу із непередбачуваними наслідками. Безжалісна криза просто «закінчить» справу. «Герентологично-комсомольський уряд» впевненно став на шлях, що веде до економічного та соціального колапсу. Деякі з український політиків та експертів передбачали два роки, як максимум, для президентства Януковича. Схоже, що рахунок може йти вже на часовий проміжок, який буде вимірюватися лише місяцями.
Будь-які економічні кризи рано чи пізно закінчуються. Тотальні кризи хибного геополітичного сприйняття можуть призвести до наслідків відверто руйнівного та важкопрогнозованого характеру. «Програмна» промова Януковича на урочистостях з дня заснування СБУ й стала таким «маніфестом». Можна тільки здогадуватися, чи були викликані посли України в Кишиневі та Мінську з невідкладним проханням роз’яснити намір Віктора Януковича включити ці дві держави в “новий геополітичний проект щодо європейської безпеки». Янукович, або дуже серйозно спізнився, або вирішив запропонувати світу, який нічого не підозрює, свій «манускріпт». Але, схоже, що перша версія виглядає як набагато достовірніша.
«Ініціатива Медвєдева» померла. Після опублікування 29 листопада 2009 року тексту проекту «Європейського Безпекового Договору» «ліквідаційною командою» виступили, спочатку, Генеральний Секретар НАТО Андерс Фогс Расмуссен, через місяць у Парижі Держсекретар США Хіларі Клінтон. Реакції на «стратегічні» промови Януковича просто не буде.
Для Януковича справжнім шоком повинна стати інша стратегічна ідея - ракетний щит «від Ванкувера до Владивостока». Ідея знову ж таки від Генсека Альянса. І все більш й більш серйозніші наміри про початок реальних переговорів про вступ Росії до НАТО.
Янукович про це, або не поінформований, або від нього цю інформацію дуже-дуже ретельно приховують. В Таллінні 22-23 квітня на неформальному засіданні міністрів закордонних справ країн-союзниць відбудеться засідання Ради НАТО - Росія. Минулого року там само в естонській столиці відбулося засідання Комісії НАТО – Україна. В цьому році її не буде. Віктор Янукович взяв «стратегічний» курс на позаблоковість.
Два із можливих та найчутливіших наслідків «нового курсу». Десятки, сотні консультацій, засідань, переговорів, нарад на найрізноманітніших рівнях будуть скасовані. Це майже ізоляція. Причому ізоляція в одних із найбільш вразливих та критичних сфер для будь-якої держави – безпеки та оборони. Але потужне невдоволення чиновників навколо неможливості виїхати за кордон і бути хоча б присутнім під час обговорення, як принципових, так і делікатних проблем, можна приглушити. Але потенційно повну «сліпоту» спеціальних служб України приглушити не вдасться. Можливо, їздити прийдеться лише, наприклад, до Душанбе, Бішкеку, інколи , якщо посміхнеться вдача, до Саратова.
Союзники по НАТО будуть чітко вказувати на неможливість співробітництва в усіх операціях, в яких задіяна Україна. Контингенти треба буде повернути з Косова, Афганістану, Іраку. Майже всі спільні навчання, програми, обмін досвідом прийдеться припинити. Стратегічна авіація України залишиться в аеропортах, в кращому випадку. Буде поставлена вимога припинити участь України в операціях в Середземному морі та біля мису Горн. Це все можливі потенційні людські втрати для України.
Цей перелік свого роду «зовнішній» фон. «Внутрішній» фон набагато важчий.
Постане вимога повної зміни оборонних та військових доктрин та стратегій. Це стане справжнім стратегічним шоком для воєнної структури України та її істеблішменту. Прямим наслідком стане аксіоматична необхідність зміни всіх тактичних, командних та оперативних планів з повною реорганізацією структури та командування збройних сил. Чисельність армії повинна бути доведена до кількості приблизно половини мільйона військовослужбовців. Про професійну, контрактну армію розмови закінчаться. Але головне, що в координатах «позаблоковості» потенційними агресорами повинні вважатися всі, потенційними загрозами – також весь наявний спектр. А Україна, природно, залишиться одна. І допомоги чекати не прийдеться. Невже хтось в змозі уявити, що існує хоч мінімальний шанс навчити іншому, кардинально іншому стратегічному та тактичному мисленню українських військових в умовах невизначеності та непередбачуваності?
8 квітня в Празі буде підписаний START-2. Звичайно, що російський президент не приїде до чеської столиці на «Побєдє», але умови нового договору будуть для нього вельми обнадійливими. Багато хто із впливових американських та європейських аналітиків вже розцінюють START-2 як чергову стратегічну поразку Барака Обами. Більше того, перспективи ратифікації договору в Сенаті майже нульові. Але після підписання в Празі відбудеться зустріч американського Президента з керівниками одинадцяти держав Центральної та Східної Європи. України серед них не буде. Такого приниження Україна в своїй сучасній історії ще не знала.
Відбувається перехід із «сірої» зони стратегічного вакууму в «чорну» діру стратегічної поразки. Вихід буде надзвичайно тяжким і невідомо наскільки тривалим.
«Кремлівські мрійники» ненавиділи Ющенко виключно із геостратегічних розрахунків. З тих самих розрахунків вони й боялися його. Януковича цей дует ненавидить та ставиться з презирством одночасно. Але, парадоксальність полягає в тому, що для іхньої стратегії він є більшою загрозою. І ця загроза повинна бути усунута. Хто прийде на допомогу Януковичу? Вірно, ніхто. Статус позаблоковості заборонить.
|