В грудні минулого року закінчився термін дії Угоди про партнерство і співробітництво між Європейським Союзом і Росією. Спроба розпочати переговорний процес з підписання нової угоди на Самарському саміті ЄС – Росія в травні минулого року виявилась невдалою. Фактором блокування тоді виступила Польща. В світлі підготовки до чергового саміту ЄС – Росія, який буде проведений 26-27 червня цього року в Ханти-Мансійську, ЄС знову активізував підготовку до переговорного процесу і знову виникли перешкоди.

Тернистий шлях до нової стратегічної угоди ЄС - Росія

Цього року перешкоди створила Литва, яка вдалася до блокування видачі мандату ЄС на проведення переговорів і заявила про свої вимоги приєднати до мандату на переговори декларації про відновлення поставок по нафтопроводу “Дружба”, а також про виплату збитків депортованим із окупованих країн Балтії. Таким способом Литва, як і рік тому Польща, намагається вирішити проблеми у стосунках із великим і потужним сусідом шляхом апеляції до можливостей Європейського Союзу. Це безумовно є позитивною тенденцією, яка примусить Росію швидше зрозуміти, що східноєвропейські країни вже вийшли із сфери впливу Імперії і є складовою частиною потужної і впливової організації, яка здатна захистити своїх членів.

На фоні заяв Литви і було проведено 28-29 квітня засідання Ради ЄС із загальних справ і зовнішніх відносин під головуванням міністра закордонних справ Словенії Дімітрія Рупеля. Складовою частиною Ради ЄС стало засідання Трійки ЄС – Росія, основною темою якої була підготовка саміту в Ханти-Мансійську.

Голова Ради ЄС із загальних справ і зовнішніх відносин завірив своїх колег, що мандат на переговори з нової угоди про партнерство і співробітництво між ЄС і Росією може бути отриманий в найближчий час, та запевнив, що ЄС підтримує швидке завершення переговорів для вступу Росії до СОТ, після чого Європейський Союз зможе негайно розпочати обговорення укладання угоди про зону вільної торгівлі з Росією. Однак, делегація ЄС скористалася черговою можливістю і звернула особливу увагу на питання дотримання прав людини, що було здійснено з націлянням на нового російського президента Дмитра Медвєдєва.

Заяви не залишились простою декларацією. Практично одразу після засідання Ради ЄС Дімітрій Рупель в компанії своїх колег із Польщі і Швеції відправився до Вільнюса з метою владнати існуючі протиріччя на шляху до початку європейсько-російських переговорів. 11 травня міністри закордонних справ Литви, Польщі, Швеції і Словенії заявили, що сторонам вдалося знайти підходи, які будуть застосовуватися в ході переговорів з Росією по поставкам енергоносіїв, співробітництву в правовій сфері і з ряду інших питань. Литві пообіцяли підняти питання про висунуті нею претензії в ході переговорів. Надання мандату на початок переговорів може статися під час засідання Ради ЄС 26 травня. Це підтвердив міністр закордонних справ Франції Бернар Кушнер в ході офіційного візиту до Москви 21 травня. Його візит вказує, що Франція під час свого головування в ЄС в наступному півріччі буде приділяти значну увагу відносинам з Росією і, вірогідно, зробить все можливе для підписання нової угоди ЄС – Росія в цей термін.

Енергетична складова європейсько-російських відносин

Якщо зважити, що в основу литовських претензій покладено енергетичні проблеми, то можна сказати, що вони певним чином вже почали вирішуватись.

Енергетика продовжує домінувати в економічному аспекті відносин ЄС – Росія і має стати складовою частиною нової угоди. В цій сфері існує взаємозалежність: ЄС велику частину енергоносіїв отримує з Росії, а більшість російських нафто-  і газопроводів спрямовані в ЄС. До того ж, енергетичний сектор на рівні виробництва потребує інвестицій, які готові надати західні компанії, а російські компанії прагнуть розширити свою присутність на європейському ринку. ЄС наголошує на відображенні взаємної енергетичної зацікавленості обох сторін новій угоді.

4 травня цього року Європейський Комісар з питань енергетики Андріс Пієбалгс перебував з візитом в Москві обговорив з міністром промисловості і енергетики Російської Федерації Віктором Христенко стан та перспективи енергетичного співробітництва в світлі саміту ЄС – Росія в Ханти-Мансійську. До позитивних досягнень можна віднеси погодження на обмін інформацією про зміни поставок російських нафти і газу до ЄС в рамках механізму раннього попередження, успішну роботу з завершення технічно-економічного обгрунтування синхронізації мереж електропередач між ЄС та Росією, а також згоду продовжити “Енергетичний Діалог” між сторонами. Росія і ЄС погодились підготувати до червневого саміту пропозиції із енергетичного співробітництва, включаючи енергетичну ефективність, стратегію, прогнозування і розвиток енергетичних ринків. Проекти газопроводів “Північний потік”, “Південний потік”, Набукко та нафтопроводу Бургас – Александрополіс також будуть включені до порядку денного саміту. Стосовно останнього, Андріс Пієбалгс вказав, що Росія не висловила зацікавленості долучитися до проекту Набукко.

 
Зустріч Андріса Пієбалгса і Віктора Христенко, в той же час, яскраво продемонструвала енергетичні розбіжності між ЄС і Росією. Росія розглядає Третій енергетичний пакет Європейської Комісії як одне із невирішених питань в двосторонніх відносинах. Цей пакет, прийнятий в ЄС у вересні минулого року, включає, на погляд російського керівництва, “дискримінаційні заходи” проти країн, які не є членами ЄС: заборону на володіння мережею енергетичного транспортування в ЄС без спеціальної міжурядової згоди ЄС на цю діяльність та відокремлення діяльності із видобутку і продажу від транспортування енергоносіїв. Ця проблема є ключовою для Росії в російсько-європейських енергетичних стосунках, оскільки російський “Газпром” постійно наголошує на бажанні інвестувати в європейську інфраструктуру. Порядок включення енергетичних питань до нової угоди між ЄС і Росією також залишився не вирішеним. 

 
Якщо на травневому засіданні Ради ЄС буде прийнятий мандат, то європейсько-російські переговори триватимуть саме під час головування Франції в ЄС, одним із пріоритетів якого є енергетична безпека. Франція, згідно рекомендацій французького уряду до головування в ЄС, вказаних в доповіді “Енергетична безпека Європейського Союзу”, має намір в енергетичних відносинах з Росією дотримуватись наступних принципів:

- більш жорстко відстоювати енергетичні інтереси ЄС і створити умови для зменшення залежності від російських енергоносіїв шляхом зростання ролі скрапленого газу, розвитку атомної енергетики, відновлювальних джерел енергії; 
- не наполягати, щоб Росія лібералізувала свій внутрішній енергетичний ринок і відкрила ринок для третіх сторін;
- не наполягати на ратифікації Росією Договору Енергетичної Хартії, але нагадати їй, що глави держав і урядів Великої Вісімки задекларували в Санкт-Петербурзі у 2006 році слідування “принципам Енергетичної Хартії”;
- створити захист європейського ринку на основі суворого застосування чітких правил, спільних для всіх, і для європейських, і для російських компаній; 
- залучити Росію до процесів боротьби проти зміни клімату.

Аналіз вказаних принципів свідчить про прагнення Франції уникати категоричного енергетичного протистояння з Росією та докладати значних зусиль для вирішення енергетичних проблем шляхом діалогу, але й з відстоюванням інтересів Європейського Союзу.

Співробітництво ЄС і Росії на міжнародній арені

Угода про партнерство і співробітництво між ЄС і Росією є угодою між двома світовими центрами сили, які прямо і опосередковано впливають на розвиток подій в світі. Головуючий в Раді ЄС Дімітрій Рупель наголосив, що Європейський Союз і Росія мають спільну відповідальність за глобальну стабільність і безпеку. Враховуючи російську жорстку позицію на міжнародній арені, ЄС буде тяжко знайти конкретні шляхи співробітництва з вирішення конфліктів в світі, особливо в спільному для Росії і ЄС оточенні.

 
Європейський Комісар із зовнішніх відносин Беніта Ферреро-Вальднер у своєму виступі на Глобальному семінарі «Росія: Перспективи 2020 року» 6 квітня цього року в Зальцбурзі відмітила, що головною метою ЄС є сприяти розвитку ситуації, за якої забезпечення стабільності буде серед головних інтересів Росії. Захист прав людини і демократії в спільному оточенні, особливо на Балканах, а також питання Косово, заморожених конфліктів в Європі, питання Близького Сходу та  інших міжнародних криз будуть присутні в ході переговорів по майбутній угоді ЄС - Росія.

 
Європейський Союз турбують тенденції на подальше зростання односторонності дій Росії в зовнішній політиці і політиці безпеки. Про це свідчать мораторій Росії на участь в ДЗЗСЄ, складна позиція Росії в Косово, односторонній вихід із заборони СНД підтримувати торгівельні зв’язки з Абхазією і збільшення чисельності російського контингенту в Абхазії. Глава МЗС Франції в ході візиту у Росію черговий раз підтвердив позицію ЄС – Європейський Союз засуджує всю діяльність, яка підвищує напругу в регіоні та підтримує всі міжнародні ініціативи для вирішення заморожених конфліктів.

 
Слід очкувати, що і в ході переговорного процесу і в найближчий час ЄС дотримуватиметься наступних постулатів:
- ЄС і Росія будуть завжди стратегічними партнерами, але не завжди з однаковими поглядами;
- тільки узгоджена єдина позиція ЄС відносно Росії може допомогти вивести європейсько-російські відносини на потрібний для ЄС рівень;
- ЄС повинен відноситись до Росії з повагою, оскільки вона є потужною світовою силою сьогодні;
- ЄС повинен бути більш впевненим у визначенні  просування спільних європейських інтересів та у використанні свого значного впливу на Росію, адже вона шукає шляхи для реалізації реформ з модернізації економіки;
- коли ЄС говорить з Росією, він повинен бути впевненим, що говорить з Росією, якою вона є, а не якою її хоче бачити ЄС.

Таким чином, Європейський Союз продовжить розглядати Росію як стратегічного партнера і спрямовуватиме дії на подальший розвиток двосторонніх відносин з нею, але головним викликом для ЄС буде збільшення односторонності російських дій і рішень та залежність ЄС від російських енергоресурсів. Слід очкувати, що ЄС розпочне переговори з Росією про укладання нової стратегічної угоди вже в червні цього року, під час проведення чергового саміту ЄС – Росія.